Розділ 45

Погляд темних очей так і стежив за трійкою дівчат, а келих янтарної рідини красиво поблискував в темній, залитій софітами атмосфері нічного клубу.

- Я піду візьму ще випити, - Дарина піднялася з місця та рішучим кроком попрямувала до бару.

Проводжаючи подругу поглядом, Тетяна подалася вперед та заговорила до Каті, котра сиділа напроти неї:

- Так ви з Дариною помирилися?

Руда дещо напружилася, але дала собі волю швидко розслабитися.

- Я все ще безкінечно зла на неї, але… Коли я вирішила покликати вас до клубу, то геть забула, що ми з Дариною останнім часом не ладимо. Коли вона підняла слухавку і заговорила, у мене стався шок, я вмить пригадала, що ненавиджу її. Та все ж, так не може продовжуватися вічно.

- Твоя правда! Пора вам двом примиритися, - згідно хитнула головою білявка.

Погляд Катерини став задумливим.

- Слухай Таню, хлопець, який сидить через один столик від нас, не зводить з тебе погляду.

- Справді? Де? – Раптово заозиралась Таня.

- Не привертай до себе уваги, він зараз дивиться на тебе і все бачить, - прошепотіла Катя.

- Хто все бачить? – За стіл повернулася Дарина з пляшкою мартіні в руках. – Я вирішила не чекати доки нам принесуть напій. – Мовила і поставила пляшку на стіл.

Катерина згідно хитнула головою і тихо заговорила:

- Можливо ти помітила за столиком неподалік рудого хлопця, він сидить в компанії двох своїх друзів.

Дарина обвела поглядом зал і обернулася, потрібний персонаж миттєво кинувся в очі.

- Так, тепер бачу, а в чому справа? – Затійливо поглянула вона на подруг.

- Він весь час дивиться на Таню, буквально роздягає її очима, - повідомила руда.

- Ох, - Дарина випрямилася, - тепер зрозуміло, - протягла брюнетка з посмішкою березневого кота на губах.

Тетяна пирхнула і відвела погляд в сторону.

- Він звичайно красунчик, але мені зовсім не хочеться дивитися ні на кого із хлопців, крім Дмитра. Навіть не знаю, що він зі мною зробив!

Дарина з Катею дружно переглянулись.

- Це на тебе не схоже, - із сумнівом в голосі мовила Дарина. – Хто ти і куди поділа нашу Таню?!

- Я сама себе не впізнаю, - зітхнула білявка. – Та ще й Дмитро вибрики влаштовує!

- Його можна зрозуміти, - заступилася за хлопця Катя.

- Не захищай його Катю, він цього не заслуговує. Діма стільки подій пережив разом з нами, а тут в один прекрасний момент готовий від всього відмовитися, навіть від мене!

- Не звертай на нього уваги, він перепалахкотить і все налагодиться, от побачиш, - нудьгуючим тоном мовила Дарина, відсьорбнувши зі свого келиха. – У мене також свої негаразди.

Гірко розсміявшись, білявка схилилася спиною на спинку стільця.

- Про що ти говориш? В тебе з Максом все гаразд. До речі, аби не Максим, то Діма себе б так не поводив.

- Вчинок Макса дійсно похвали не заслуговує, - смикнула головою Катя.

- Я й не виправдовую його. Ми не розмовляли з того самого дня, звичайно Макс неодноразово телефонував до мене, але я не брала слухавку, - зізналася Дарина.

Рука Тетяни лягла Дарині на долоню і міцно стиснула, погляд білявки був засмученим.

- Я не думаю, що це було гарною ідеєю прийти сюди, - несподівано видала Таня.

Піднявши брови, Катя поглянула на подругу у всі очі.

- Ти про що?

- Ну, - Тетяна зам’ялася, - Стас і Ярослав думають, що ти мертва Дарино… А якщо вони сьогодні заявляться сюди і зрозуміють, що ти ще жива? Навіть не хочу думати про те, що буде, - покрутила головою вона.

- А що може бути? – Здивувалася Катя. – Дарина не сама, ми поряд із нею, довкола повно народу. Тетяно розслабся, все буде добре.

- Народу то багато, але ніхто ні на кого навіть уваги не звертає, - скептично мовила білявка.

- Справді? – Ще більше здивувалася Катя. – Скажи це ось тому рудому красунчику, котрий очей з тебе не зводить. Ось він-то все помічає!

- А крім нього? Він знає чому на мене дивиться, але ще не знає, що марно. Я не збираюся знайомитися з ним.

- Даремно. Я б познайомилася, - сплеснула у долоні Дарина, весело дивлячись на свою подругу. – А самим кращим буде те, якщо про це дізнається твій Дмитро! Можливо тоді він отямиться, ревнощі приведуть його до свідомості!

- Можливо й так, але в такому разі швидше за все він остаточно мене покине, - сумно мовила Таня.

- Він тебе не вартий! – Рішуче гепнула по столу Дарина. – Скажи ж Катю, що Дмитро і граминочки нашої Тетянки не вартий!

Катя не стримала сміх.

- Я думаю, що їм самим краще вирішувати, що робити з власними відносинами.

- Ні, ти говориш не правильно Катю! – Голос Дарини трохи захмелів від алкоголю. – Дмитро просто грає на почуттях Тетяни і не шкодує про власні дії в її адресу…

Дарина продовжувала говорити, а Катя впіймала себе на тому, що саме зараз випала чудова нагода прояснити все на рахунок Антона. Тетяна перехопила її погляд, але нічого не зрозуміла по виразу обличчя рудої.

- Дарино? – Подала голос руда.

- Я слухаю, - посміхнулась брюнетка.

- Скажи, у тебе з Антоном щось є?

Бризки алкоголю полетіли в різні сторони після того, як Дарина поперхнулася напоєм. Брюнетка підняла розгублений погляд на Катю.

- Дарино, що ти робиш?! – Тетяна підскочила на стільці, коли на неї потрапили краплини мартіні.

Не звертаючи уваги на обурену білявку, Дарина розсміялася Каті просто в обличчя, але вийшло це невимушено.

- Антон кохає тільки тебе, ти знаєш це, - освідомилась Дарина.

- Ти не відповіла на моє запитання.

- Катю… Ти чуєш себе, що ти говориш? Антон навіть не подобається мені. Я обожнюю його, але чисто, як товариша, не більше.

- Ти не відповіла, - стійко повторила руда.

Тетяна поглянула спочатку на Дарину, а вже потім на Катю.

- Катерино облиш, вона чудово дала зрозуміти, що хвилюванням немає місця.

Дарина нічого не маючи проти Тетяниних слів, лише розвела руками і заговорила: