5

Місто ще спало, коли Мія ступила на вулицю. Ранковий туман ковзав по бруківці, відбиваючи слабке світло ліхтарів. Її серце билося швидко — не від втоми, а від очікування.
Вона відкрила планшет і ще раз переглянула замальовки символів із нічної зміни. Лінії, що спліталися, нагадували візерунки магії, яку вона пам’ятала з тієї фатальної ночі два роки тому.
— Не може бути… — прошепотіла Мія. — Це точно те саме плетиво.
Її пальці мимоволі торкнулися медальйона на шиї — маленький амулет, який залишила Ірина. Легкий холодок пробіг по спині, але він не зупинив її.
Мія рушила в бік вулиць, де помітила сліди магії. Кожен крок відчувався як балансування на краю. Вона помічала деталі, які пропускали інші патрульні: крихітні відбитки магічної енергії на цеглі, слабке сяйво на дверних ручках, незначні пошкодження бар’єрів.
— Хтось тут був недавно, — сказала сама собі. — І залишив знак.

Завдяки своїм замальовкам, Мія зрозуміла: символи ведуть до старої покинутої споруди на околиці міста. Ніхто вже не заходив туди роками. Звичайні люди обходили її стороною, але для Мії це був шанс зрозуміти, що відбувається.
Вона зробила глибокий вдих і наблизилася до дверей. Легкий відблиск магії танцював на тріщинах стін. Серце калатає, а руки готові будь-якої миті захистити себе.
— Минуле повертається… — тихо сказала Мія. — І цього разу воно прийшло по мене.
Вона обережно відчинила двері. Пил і запах старого каменю зустріли її, а тінь всередині будівлі колихнулася так, ніби щось спостерігало.
Мія витягла планшет і зробила перші замальовки. Кожен символ, кожну тріщину вона фіксувала. Ніщо не повинно було пройти непоміченим.
Раптом повітря змінилося. Легкий холодний подих прокотився залом. Мія напружилася. Це не просто залишки старої магії — це свіжа енергія, невидима, але відчутна для тих, хто знає, як її ловити.
— Я повинна бути обережною… — подумала вона. — І не можу повертатися назад, поки не дізнаюся правду.
Зіткнувшись із першою серйозною ознакою темної магії, Мія відчула одночасно страх і рішучість. Вона знала: це лише початок, і попереду буде небезпека, яку не можна ігнорувати.
Вулиці ще спали, а місто мовчало. Але Мія вже відчувала, що перші сліди приведуть її до справжньої загрози, і тепер вона не могла дозволити собі помилок.