Нічна вода

***

Я бачила твої очі —
Той ніжний, знайомий погляд,
Дихання тихе в ночі,
І шепіт, що ранив, мов подих.

І кожного разу, прощаючи знов,
Ненавиділа лиш себе,
Бо вірила вперто у нашу любов,
Та зраджувала вже не тебе.

Здавалося — правильно все вирішу,
Терпіти навчусь без сліз,
Та крок за кроком себе я знищую
Серед обіцянок і гріз.

Ти був моєю мрією світлою,
Опорою в темні дні,
Та водночас — болем і битвою,
Найбільшим ворогом — мені.

Здавалося — все я витримаю,
Та де ж узяти той зміст,
Коли серед сварок безсилих
Кохання перетворюється в свист?

Стирати сліди чужих губ
З білої твоєї сорочки,
Що лишили не я — не любов,
А інші, чужі жіночі кроки.

Аромат чужого парфуму
В хвилини твоїх обіймів
Вбивається в голову глумом,
Мов отрута в тілі моїм.

Він дихає ядом повільно,
Просочується крізь мене,
І серце стискається сильно —
Та я мовчу відверто іменно.

Бо я обіцяла терпіти —
Заради тебе й себе,
Та скільки ж може носити
Жінка, що тоне в брехні?

Скільки ще вистачить сили
Стояти у цій імлі,
Коли любов перетворили
На тягар у моїй душі?

Подобається

#549 в Різне
#56 в Поезія
#463 в Молодіжна проза

Відредаговано: 04.03.2026