Де загубилися всі мої мрії?
Питала я в себе щодня,
Дивлячись в дзеркальні надії,
В холодне відлуння «я».
Де блиск у очах і надія?
Де прагнення жити й горіти?
Де та невгамовна мрія,
Що змушувала серце тремтіти?
Де ж я усе це втратила —
Скажи мені, доле моя?
Чи в боротьбі нескінченній розтратила,
Чи зрадила мріям сама?
У сірості буднів щоденних,
Серед одноманітних днів?
Чи в жалях гірких і даремних
Я згубила їх серед снів?
І що ж — знов себе жаліти?
Невже це мій вічний шлях?
Та я вже втомилась тужити
І жити в самих докорах.
А може, пірнути в минуле,
Де мрії ще поруч були?
Де серце від віри не чуло
Ні втоми, ні тіней імли?