Нічні вірші

Фобія любові

Зникни з очей і покинь думки,
Не з'являйся у снах й на яву,
Не змушуй жаліти і навпаки,
Хотіти пірнути у темряву.

Засліплює очі, затьмарює розум
Твій образ, що силою ще тримає.
Прошу, мені треба ще одна доза,
Або ж ні, терпіти сил це немає.

Зникни з очей і покинь думки,
Вважай, що для тебе і зникну я,
Зітри всі нотатки, спали сторінки,
Бо для мене ти вже як фобія.

Тебе тримати в думках постійно
Виснажує, губить і дурить.
Я тобою хворію і це офіційно,
Це любов, що обох загубить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше