Між нами, наче, велика прірва,
Ми наче знайомі дві незнайомки.
Я по життю нікому б не вірила,
А ти із людей здуваєш пилинки.
Між нами глибока бездонна яма,
Що манить луною і тьмою глибин.
Я б в неї стрибнула і зникла безтями,
А ти полетіла б до хмарних вершин.
Ми, наче, знайомі дві незнайомки,
Що ходять пліч о пліч своє все життя.
То вже час знімати свої оболонки,
Все що ти, виходить, то я.