Таємниці Місячної Долини

Дякую, що завітали!

Сьогодні заключна історія і ми дізнаємося найголовнішу таємницю Великого Лісу. Влаштовуйтеся зручніше, адже час зануритися в дивовижний світ Місячної Долини.

Тієї ночі Місяць був схожий на величезну, сяйнисту перлину, що висіла над лісом.

Гогля, Тимко і Ліззі сиділи на пагорбі, з якого відкривався вид на далекі гори.

— Сьогодні ми розгадаємо найбільшу таємницю, — почала Гогля.

— Ми підемо до Місячної Долини.

— А чому вона така таємнича? — запитав Тимко.

— Тому що там відбувається диво, — відповіла Сова,

— і я розповім вам, яке саме.

Вони рушили вузькою стежкою, що вела між старих дерев. Ліс ставав все тихішим, повітря — свіжішим, а дорога — світлішою. Замість звичайного листя, вони побачили дерева, у яких листя було срібним і тихо дзвеніло від подиху вітерця.

— Дивіться! — вигукнула Ліззі, вказуючи на квіти.

Вони не були схожі на звичайні. Їхні пелюстки світилися, а зсередини долинало тихе-тихе «с-с-с-с-с-с», ніби сотні малесеньких джерелець.

— Це квіти, які співають, — пояснила Гогля.

— Вони щоночі співають колискові для Місяця.

Коли друзі дійшли до Долини, вони побачили щось дивовижне. Невеличкі, прозорі струмки, замість того, щоб текти, повільно підіймалися вгору, а потім, ніби зачаровані, опускалися назад.

— Хіба так буває? — здивовано прошепотів Тимко.

— Це Місячна гравітація, — пояснила Сова. — Місяць, як великий магніт, притягує воду, і вона танцює в повітрі.

Але найдивовижнішим було те, що в Долині не було жодного звіра. Тимко роззирнувся навколо, але не побачив нікого.

— А де ж усі? — запитав він.

— Звірі, які живуть тут, не ходять, а літають, — усміхнулася Гогля.

— Але тільки тоді, коли Місяць знаходиться в найвищій точці неба.

Раптом, у Долині з'явилося маленьке, пухнасте оленятко. Воно не йшло, а плавно ширяло над землею, ніби невагома хмаринка. За ним полетіло й зайченя, а потім і маленький лис.

— Вони вміють літати! — вигукнула Ліззі, її очі світилися від радості.

Гогля кивнула.

— Це дар Місячної Долини. Він дає звірам можливість відчути, що таке свобода.

Тимко, Ліззі і Гогля довго спостерігали за цим неймовірним танцем звірят. Вони зрозуміли, що ліс — це не просто дім, а місце, де трапляються дива. Місце, де можна почути музику лісу, побачити світломузику, і дізнатися, що таке справжня дружба.

І хоч це була остання пригода, друзі знали, що попереду на них чекає ще багато історій, бо ліс завжди зберігає для них свої таємниці.

Дорогі малята, а що ви б хотіли побачити в Місячній Долині?