Ніч туману

Розділ 38

Ранок чудовий тоді, коли він починається в той час, який хочеш ти. Тож мій ранок був чудовим, адже я прокинулась о пів на шосту. Хоча зізнатися чесно, то прокидатися я не дуже хотіла, але бал сьогодні ввечері. Ну як ввечері... через дві години. Тим не менш потрібно вставати та вирішити деякі справи.

Коли я прокинулась, Ноеля не було поруч. З нас двох я завжди сплю довше, а в нього зараз, напевно, багато справ. Піднявшись з ліжка, я привела себе до ладу. Таке відчуття, ніби на моїй голові птахи влаштували собі гніздо. Коли тільки встигла так заплутати їх?

Двері кімнати відчинилися, повернувшись до них, побачила там Беатріс з розгубленим виразом обличчям. Здавалося, вона скоро розплачеться. Давно не бачила її такою, зазвичай, від неї пре впевненістю.

 – Що таке? – кинувши спроби розплутати волосся, скористалася магією для цього та підійшла до неї.

– Мені обов’язково йти туди? Я ж не є кимось зі знаті і тому подібне, а туди запрошують тільки їх…

Я поклала руки їй на плечі.

– Запрошують, щоб показати, що корона вибрала свого власника, і щоб вони не думали про те що Верховний слабкий, адже чим яскравіше світло тим сильніше правитель. Для звичайних людей це явище красивіше в рази. Все небо оповиває зоряне сяйво, після чого починається величезний зорепад.  Це прекрасне  явище і я відала б місце серед тих начищених аристократів, щоб спостерігати за зорями разом з іншими, але на жаль.

– То може я просто подивлюся на зорепад? – з острахом запитала Беатріс, ховаючи свої очі.

І тут до мене дійшло...

– Ти боїшся! Немає чому, а якщо що просто відсилай їх до мене чи Вердена, чи Ноеля, чи Ріеля...

– Навіть якщо помиратиму, то не звернусь до нього за допомогою, –  гнівно пробурмотіла дівчина. Я пропустила це крізь вуха. В особисте життя не втручаюся.

–  Або просто відповідай їм у своїй звичній манері. Відразу покажи їм, що вони сміття в твоїх очах. 

– Хіба це не погано для зв’язків?

– Повір, ті хто справді мають вплив ненавидять, коли до них підлизуються. Вони люблять чесних, сміливих та трішки зухвалих.

– І ти також? Ти ж тепер впливова.

– Я люблю чесних, а ті що наважуються хамити... вони або дурні, або справжні.

– Справжні?

– Так, зараз маю на увазі тих, хто може вказати тобі на помилку хоча ти подумки можеш вибити його, вони мають свою думку та позицію. Тому вони справжні, а інші... просто розпускають слухи, виливають на тебе напої і так далі – дурні.

Вона задумалася над сказаним мною.

– То може я все ж залишусь, мені немає що вдягти, – важко зітхнула вона.

– Це головна проблема?

Вона кивнула, а я відступила від неї на два кроки назад і розсміялась.

– Тоді це взагалі не проблема, особливо коли твоя подруга це я. Ходімо, у мене тих суконь – безліч, до речі, не тільки суконь.

Я чула, що вона йшла позаду мене, й коли я відкрила двері до гардеробної вона ахнула.

– Це все твоє? – проходячи вглиб кімнати, запитала вона.

– Так, але не всі я навіть одягала. Ця кімната сама наповнюється одягом, який зараз модний і який підходить моїм вподобанням.

Я зупинилася, а Беатріс врізалась в мене. Розвернувшись до неї, ляснула в долоні, і сказала:

– Потрібно підібрати колір, і тоді перед тобою з’являться всі сукні, що підійдуть тобі.

– Я хочу щось світле, – все ще шоковано говорила дівчина.

– Тоді можливо ніжно-блакитне?

– Хочу білу.

– Як забажаєш.

Перед нами з’явилися всі білі сукні, на щастя, їх не дуже багато, бо я більше по темних кольорах. Поки вона вибирала, я пішла та взяла свою сукню. Чорну, облягаючу сукню із довгими рукавами та величезним вирізом на нозі.

– Ось ця.

Її вибір впав на білу сукню на бретелях із відкритою спиною, вона вільно б спадала від бедр. Здається, в когось щелепа відпаде…

– Чудова сукня... Ходімо, мені ще келих вина потрібно випити, щоб спокійніше їх перенести.

Ми вийшли з гардеробної, після чого я змахнула рукою і наші сукні уже були на нас. Моє пряме волосся було зібрано у вільний пучок, а макіяж як завжди. В той час як вогняні кучері Беатріс спадали по її плечах, а блакитні очі здивовано виглядали з-під чорних вій.

– Ходімо, на нас уже чекають.

 Вона кивнула та пішла поруч зі мною.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше