Розділ 9

Тренування з кинджалом і можливістю бути пораненою набагато важчі, ніж метання ножів у цілі та заняття у залі разом взяті, адже є вплив на психіку, підсвідомо ти відчуваєш що тебе не просто поранять, а можуть і вбити.

 Ледь діставшись до кімнати, я швидкоруч стягла з себе одяг, знайшла якусь нову зручну одежину в шафі і пішла у ванну, додавши у воду якусь рідину, яку зазвичай додає Айрін, я відчула неймовірний запах ванілі і ще чогось. Пізніше запитаю у неї з чого та як це все робиться, а зараз все чого бажаю – гаряча вода.

 Гаряча ванна – це те що завжди з легкістю зменшує великий біль до незначного, тому як тільки я занурилась у воду, моя увага, себто думки, переключилася на інше – на те що відбулося зі мною у цей короткий проміжок часу. У один вечір до мене приставали потім хотіли викрасти одні, але в результаті викрали інші, я потрапила в інший світ, з якого пішла б якби не божевільний брат Ріеля, вплуталась у цю історію у якій я граю коханку того ж Ріеля, який взамін захищає мене і дорогих мені людей, і ось я зараз лежу у цій ванні, думаю про це все та остаточно впевнююсь у тому, що я божевільна. Весь час своїх роздумів дивилась у одну точку на стелі та не рухалась, і тоді коли прийшла до висновку що я божевільна, моя рука виринула з-під води, і я потерла свої скроні, головний біль був шаленим. Маю підозри, що це не тільки через тренування, а і внутрішній неспокій, у якому я перебуваю уже більше тижня.

  Є ще одна річ, яка ніяк не дасть мені спокою – схожість цього світу на казку, яку в дитинстві мені розповідала бабця. Назви королівств, устрій, історії… запитала б у неї, але зараз вона нічого про це не згадає, чомусь я так гадаю. Щоб запевнитись, чи дійсно цей світ із казки моєї бабусі, потрібно запитати про це у Вердена, а саме про викрадення королівської сім'ї, сподіваюся він мені про це розповість. З цими думками я ледь не заснула, тому прийняла рішення нарешті вибратися із цієї неймовірної води.

Цікавий факт про ванни у королівському палаці: вода у них завжди гаряча без різниці, коли ви її налили, охолодитися вона може тільки за допомогою магії.

Піднявшись з ванни та накинувши на себе халат, який був прозорий, на щастя у ванній кімнаті завжди є нічна сорочка, яка сягає коліна та підкреслює все що потрібно підкреслити, я відчинила двері до спальні, щоб взяти нормальні речі одягтись і нарешті лягти спати. Проте як я була здивована, коли побачила Його Величність у своїй спальні, сидячого у кріслі та читаючого книгу, мої брови автоматично підлетіли вверх від нерозуміння того якого … тут відбувається. Він, почувши, що двері у кімнату відчинились, перевів свій погляд від книжки на мене. І замість того, щоб відвести їх, його очі ковзали по мені, вивчаючи кожен сантиметр мого тіла. Присягаюся, якби тут зараз  було краще освітлення, я неодмінно побачила бажання в його очах, але все що можу – це відчувати його. Обличчя Ріеля освітлювала невеличка лампа, яка була прикріплена до книги, напевно для кращого освітлення при читанні сама так роблю. Світло під кутом падало на його очі, надаючи їм світлішого забарвлення, якогось карамельного, можливо, його волосся було хаотично розкидано по голові, незвичне видовище, зважаючи на те що вони завжди акуратно вкладені, кілька пасм зараз спадало на лице, його щелепа була міцно стиснута. Книга все ще лежала у нього на колінах, коли я рушила від дверей, щоб ввімкнути світло, ідучи весь шлях я відчувала обпалюючий погляд на собі та бажання, що наповнило цю кімнату. Як тільки люстра яскраво спалахнула, я повернулася до нього і запитала:

– Що ви тут робите, Ваша Величність? –  його погляд нарешті перестав ковзати по мені, але бажання у ньому не зникло, очі Ріеля зупинилися на моєму обличчі, і він, забравши книгу зі своїх колін, піднявся.

– Хто ж повірить у те що ви моя коханка, якщо я жодного разу не заночую у вашій спальні? – сказав він, підійшовши до мене майже у притул.

– Це, безумовно, логічно, але попередити не можна було? – кажу я, підносячи голову вверх, адже він занадто високий і якщо я буду тримати голову прямо, то говоритиму в його груди.

– Вам казали, що ви дуже мила, коли злитеся? – Ріель понизив тон свого голосу, і сказав це, намотуючи пасмо мого волосся собі на палець, ніби граючи.

– Коли я злюся, до мене намагаються не підходити, щоб не травмуватися ненароком, – сказала я, на що він тільки розсміявся басовим, низьким сміхом.

– Ви чарівна, і це факт, – він взяв мою руку, підніс її до свого обличчя та поцілував.  Я просто дивилася на нього, як він все це робить і нічогісінько не розуміла. Отак це продовжувалося кілька хвилин: я дивлюсь на нього він на – мене, і відстань між нами всього близько десяти сантиметрів. 

– Прошу вибачення за те, що я зараз зроблю, – і перш ніж я встигла зрозуміти, що відбувається його руки уже були на моїх стегнах, а губи цілували мою шию, опускаючись вліво до плеча. Я не могла поворухнутися, і це ніяк не через те що мені це подобалося, а це мені звичайно подобалося, проте мене щось стримувало і керувала моїм тілом. Це щось змусило мене відкинути свою голову та дати більше місця для Ріеля, і він повернувся назад до шиї, тоді це щось знову повернуло мою голову, даючи йому доступ до іншої сторони.

  На щастя це закінчилось на поцілунках до мого плеча, після чого він відійшов від мене на два кроки, і я змогла рухатися тільки через кілька секунд після цього. Відчувши свої кінцівки, я ринула до нього і з усієї сили ляснула його по обличчю, він похитнувся та відступив на півкроку назад, а його голова повернулася вліво.

– Геть із моєї кімнати, зараз же, – кажучи це, я відчувала як гнів починає пробиратися все ближче до мого мозку та ставати все менш контрольованим.