Після дуже важкого дня я поговорила з братом. Він був чорнобровий, з синіми очима. Я в дитинстві ( а точніше тому віці коли мені було лиш 1 рік ) не засинала, тільки, щоб дивитись на його лице. Воно завжди було красиве навіть не дивлячись на, те що часто було в подряпинах та порвнене всеодно воно було красиве. Руки теж були лагідні і водночас трохи грубі. Але через деякий час брат до мене повертаєця в кімнату і цілує в губи. Але виявилось, що то був сон. Я побігла питати батька чи не поїхав Макс, а той відповів, що ще ні бо треба лагодити стіну.