Ніч шоколадного зайця

Розділ II: мій магічний вчитель

 Надзвичайно важко було ( та чого було є!) знайти в магічному місті хорошого вчителя з магії. Тим більш не на дошці міській де поряд з ним буде висіти об'ява : "ЇХ РОЗШУКЄ ПОЛІЦІЯ" , і не вчитель який коштує як морда рябого єдинорога з західного півдня. Але без вчителя мені не справитись!

  —Мяу! Дурні люди! Ти їм намагєшся допомогти, а вони ні! Тицяють на найдорощого викладача, який навіть досі хабарник.

   А ні точно у нас є один вчитель. Чорно-рудо-біло-коричневий кіт.

   —Ну, що вчитись будемо?—питає Рудольф.—Га? Будемо? 

   —Звісно—сказала я й навіть, не знала, що буде мене чекати. 

 —Ну що ж. Почнімо. Ох йохале мене! Ти... знаєш хоч якесь закляття, чи чарів. Чи шмяу чогось?

 —Ну ось це: трам-тум, тир-рит яблука зникніть.

 І вони зникли.

 —Аа добре думаю перше заняття було успішне. Ох бляха. Думаю з нею буде важко.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше