Ніч шоколадного зайця
Розділ I: як я стала чарівницею
Мене звуть "Руде опудало" . Ну мене так називає дід Афанас. Насправді мене звати Ліза.
—Чуєш!— каже мій котяра Рудольф— Схоже тут мій диво корм.
Так у мене є такий кіт. Трохи чарівний трохи дурненький, але найголовніше те що він чарівник. Чарівник він колишній бо одного разу зробив такий великий песець, що його перетворили на кота і відняли половину здібностей. Але я не договорила. Так ось дід Афанас, що живе навпроти нас не любить схоже все. Що йому не покажи його лице всеодно, було як у палача перед стратою.
Але не будьмо про погане а будьмо про дивовижне. Колись у віці 8-9 років я знайшла дуже дивний камінчик, який світився і мав запах як печево. Я навіщось спробувала його вкусити. І з того часу я отримала чарівні здібності. Але без інструктора мені не справитись. Тож буду шукати!
#1129 в Фентезі
#592 в Сучасна проза
Відредаговано: 10.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
