Глава 6

Гаряча вода обіймала тіло, мов тепла ковдра.
У ванній було тихо — лише ледь чутний плюскіт води, що повільно колихалась навколо. Кейт сиділа, заплющивши очі, сперши голову на край ванни, і дихала глибоко та повільно, мов після тривалого забігу.

«Згадати все,» — повторювала вона собі.
«Об’єднати всі уламки спогадів, зібрати їх докупи… з самого початку.»

— Що я пам’ятаю?

Ми з Вікі та Сю обирали місце для святкування мого вступу.
Сю — молодша сестра Вікі. Ми не настільки близькі, як я з її старшою сестрою, але знаємо одна одну багато років.
Ми пішли в бар «Вествуд» — там неймовірна атмосфера. Він розташований на даху бізнес-центру, з відкритою терасою та видом на нічне місто. Грає крута музика, діжей, багато людей… неділя, вихідний. Акція вечора: дівчатам — безкоштовний перший коктейль.

Підійшовши до рецепції, ми сказали, що забронювали столик на ім’я Вікі — організацією займалась моя найкраща подруга. Столик був із виглядом на місто.

— Доброго вечора! Чи знаєте ви, що сьогодні у нас діє спеціальна пропозиція: для всіх жінок перший коктейль — безкоштовний. Що будете замовляти? — запитав офіціант.

— Я ж тобі казала, це неймовірне місце, — прошепотіла мені Вікі.

— Я буду апероль, — першою сказала Сю.

— Ммм… а я негроні, — відповіла Кейт.

— О, і я також, — додала Вікі. — Люблю міцні напої.

— Отже, один апероль і два негроні, правильно? — уточнив офіціант.

— І принесіть одразу пляшку просеко, щоб не ходити двічі, — додала Вікі.

В очікуванні коктейлів Сю раптом засміялась та почала говорити:

— Ой, дівчата, хочу з вами поділитися! Я почала зустрічатися з таким красунчиком! Голубоокий, високий блондин… ну просто мій тип!

— Я так і знала! — засміялася Вікі. — По тобі видно було, що ти останнім часом світишся. І як звати твого красунчика?

— Пауль, — сором’язливо сказала Сю. — Зараз покажу фото.

Вона відкрила знімок на телефоні — він топлес, ідеальний прес, косі м’язи…

— Вау! — одночасно вигукнули Кейт і Вікі.

— Дівчата, він мій, — гордо сказала Сю.

— Ну все, Кейт, — Вікі штовхнула мене ліктем. — А коли ти почнеш зустрічатися з кимось? Скільки можна бути монашкою? Ти що, в монастир підеш?

— Та заспокойся. У мене немає часу, та й ти знаєш, що я досі не відійшла після останніх стосунків, — відповіла я.

— Минуло вже два роки! — закотила очі Вікі. — Скільки можна згадувати того дибіла, що зрадив тобі? Почни з чогось простого… може, секс на одну ніч?

— Ти що, дурна? — майже подавилася Кейт.

Сю розсміялася:

— Ти як завжди! Може, я запитаю у свого хлопця? І Вікі може у свого — він же спортсмен, в нього купа друзів! Давай, познайомимо тебе.

— Я не монашка, — буркнула Кейт. — Просто зараз не час. Завтра перший день навчання, я хвилююся. Та й… тут немає жодного нормального чоловіка. Самі ред-флаги. — Вона оглянула зал і жестом показала навколо.

— Ахах, боягузка! — засміялася Вікі.

Офіціант повернувся з напоями, перервавши розмову:

— Ваші коктейлі. Гарного вам вечора.

— Ой, подивіться на цього солодкого хлопчика, — прошепотіла Вікі, проводжаючи офіціанта поглядом — а точніше, його зад. — Ух…

— Так, Кейт, давай склеїш його! Слабо? — підражнила Вікі. — Візьми в нього номер. Зможеш — і я виконаю одне твоє бажання!

— Так… вип’ємо, — Кейт різко перевела тему.

— О, точно! Ми ж прийшли веселитися, пити і танцювати! — підхопила Сю.

Занурена у гарячу воду, Кейт згадала, як вони прийшли в клуб. Але що було далі — все одно залишалося таємницею.

Як я підійшла до куратора? Як ми познайомилися? І як я взагалі опинилася з ним у ліжку?..
Голова нила, наче хтось бив у неї зсередини.

— Треба зустрітися з Вікі, — Вона точно щось пам’ятає.

— Час вилазити з ванни, — сказала сама собі.

Підійшовши до дзеркала у повний зріст, я уважно подивилася на себе.
Відображення показало високу, красиву блондинку… і сліди по всьому тілу.

— Ну він і звір… — Як можна залишити стільки слідів за одну ніч…

В середині стало гаряче й соромно водночас.