Глава 1

Сидячи на задньому сидінні таксі, Кейт витягнула телефон і швидко надіслала повідомлення:

— Ти де?

Це було до Вікі, її найкращої подруги. Хоч яка вона не була класна, але з відповідями — глухо. Могла зникати на пів дня, а тоді написати щось буденне, наче нічого не сталося. Як так можна?..

Кейт зітхнула, відкрила телефонну книгу, знайшла її контакт і натиснула на виклик. Гудки. Один. Другий. Третій. Відповіді — жодної.

— Надіюсь, з нею все гаразд, — прошепотіла вона, втупившись у вікно.

— Ми вже приїхали. Вам зручно, якщо я зупиню тут? — спитав таксист, озираючись у дзеркало.

— Так, дякую, — кивнула Кейт.

Відчинивши дверцята, вона вийшла з машини й... шльоп — її туфелька від Gucci миттєво занурилась у калюжу по щиколотку.

— Ну, прекрасно. Просто ідеальний фінал ночі, — буркнула крізь зуби.

Голова розколювалась, в роті було сухо, а тіло все ще боліло. Вона так і не пригадала, що, чорт забирай, відбулося минулої ночі.

Піднявшись до своєї квартири, Кейт відчинила двері й занурилась у звичну тишу. Ну так, логічно — вона ж живе сама. Двокімнатна з панорамними вікнами й виглядом на місто, яке ще лише прокидалося.

Натиснула на пульт — і жалюзі повільно піднялися, впускаючи всередину м’яке ранкове світло. Подивилась на годинник: 6:27.

— Ухх... — важко зітхнула вона й рушила в сторону душу, дорогою знімаючи вчорашній наряд.

Її мінісукня з шурхотом впала на підлогу. Лише зараз вона згадала: бюстгальтер залишився в тому номері. Весь цей ранковий квест — мов у поганому фільмі. Але ж і вибір: або залишити білизну, або розбудити незнайомця, розбиратись, хто він, і як вона опинилась в його ліжку. Вибір був очевидний.

— Боже, та я ж не якась дівчина легкої поведінки! Як я могла?.. — бурмотіла вона сама до себе.

Зупинилась перед дзеркалом у червоних мереживних трусиках. І... ох.

Це було щось.

Змита туш, розтріпана зачіска, синці й засоси — по всьому тілу. Шия, груди, навіть внутрішня сторона стегна... Вона скривилась. Це виглядало не просто дико — це було мов сліди пожежі після нічного вибуху.

— Жах. Просто жах, — сказала вголос, торкаючись пальцями до шиї.

В голові мимохідь з’явився спогад: бар, музика, сміх, коктейль "Секс на пляжі", вона, Вікі і Сю на танцполі, яскраве світло і...

Темрява.

Біль у скронях став різкішим. В горлі дерло.

— Ну яка ж ти дурепа, Кеті... — докірливо сказала вона сама собі, ввімкнула гарячу воду і ступила в душ.

Теплі струмені почали змивати втому, тривогу і сором. Треба поспати ще кілька годин — добре, що сьогодні перша пара лише у другу зміну.

І Кейт щиро сподівалась, що та історія з готельного номера залишиться саме там — у номері.

Закутавшись у рушник, Кейт кинула останній погляд у дзеркало і з останніх сил пішла в спальню, нарешті лежачи на своїй постілі вона опустила повіки і все така омріяна темнота.