Сидячи у своїй просторій кімнаті, Сельма робила прикраси до Гелловіну. Вирізала гарбузики, привидів, спробувала зробити маленького песика з кісток, та розмальовувала постери на стіну. На її столі лежало багато ручок, олівців, та свічки з різними ароматами. Вулицю омивав прохолодний дощ, тож дівчинка працювала у затишку.
Після закінчення малювання вона вирішила вийти з кімнати, можливо бабуся зараз дивиться якийсь серіал й Сельма могла долучитися до перегляду. Відкривши двері з кімнати, простягнувся довгий та запашний аромат булочок з вишнею та корицею. Мама старалася готувати їх, та навіть намагалася продавати на ярмарках, бо таку смакоту можна тільки самому приготувати. Хоч її мама зовсім не була пекаркою, готувати або випікати щось було її найулюбленішим заняттям. Так, на кухонному столі дійсно лежали пухкі булочки, від яких йшов духмяний теплий аромат.
- Доброго ранку мамо.
- Доброго ранку, Сельмо. Що снилося?
- Ой, та я й не пам’ятаю… Я просто не можу, цей аромат просто чарівний.
- Щойно з печі. Я дуже хотіла спробувати цей рецепт, знайшла його у цій кулінарній книжці.
- Я дуже хочу їх спробувати. – у Сельми з рота почала текти слина, як це смачно виглядало й пахло.
- Можеш брати, ще чаю собі налий. Буде чудовий сніданок.
Сельма смачно поснідала та пішла збиратися до школи. Сьогодні вони створюватимуть декорації та прикраси до Гелловіну для школи, за бажанням для власної кімнати.
#1097 в Фентезі
#448 в Молодіжна проза
#89 в Підліткова проза
традиції та побут, геловін та його святкування, обряди на геловін
Відредаговано: 30.10.2024