Глава 1: Початок подорожі Десь серед засніжених гір, у найглибшій долині, стояла печера, в якій жив дракон Фірін. Його блискучі лускаті крила переливалися кольорами веселки, а очі сяяли, мов два місяці. Настала найдовша ніч року — новорічна. Всі люди чекали на свято, мріяли про дива та загадували бажання. А Фірін збирався у свою щорічну подорож. — Цього року світ потребує ще більше дива, — прошепотів він, вдивляючись у нічне небо. Чарівний мішок, який лежав у кутку його печери, сам собою підстрибнув і розправився. Він уже починав наповнюватися подарунками — кожен з них відповідав чиїйсь заповітній мрії. У мішку були не тільки речі, а й особливі дива: посмішки для тих, хто сумував, тепло для тих, кому було холодно, і навіть другий шанс для тих, хто його потребував.
Фірін обережно згорнув свої крила, підійшов до мішка та доторкнувся до його сяючої тканини. Мішок світився м'яким золотавим світлом, від якого в печері ставало затишно, мов у домівці. Фірін завжди відчував хвилювання перед цією подорожжю, хоча робив це вже багато століть. Кожного року він вирушав у світ людей, щоб принести те, що вони потребували найбільше.
— Сьогодні мій шлях буде довшим, ніж зазвичай, — пробурмотів дракон, обережно закидаючи мішок собі на спину.
Його велетенські крила розправилися, наповнюючи печеру звуком, що нагадував шурхіт вітру в зимовому лісі. Одного помаху вистачило, щоб підняти дракона в повітря, і вже за мить він зник у темному небі.
Першим пунктом його подорожі стало маленьке село, сховане серед густого лісу. Діти там уже давно поснули, мріючи про подарунки, а дорослі, обтяжені турботами, навіть не сподівалися на дива. Але саме тому Фірін обрав це місце.
Він тихо приземлився на засніжене поле, щоб ніхто його не побачив. Чарівний мішок почав легенько світитися, допомагаючи драконові знайти потрібні подарунки. Маленькі дерев'яні іграшки, виготовлені з любов'ю, ковзнули в димарі будинків, тепло огорнуло стареньку самотню бабусю, а сім'я, яка втратила надію, отримала несподівану звістку — листа, що сповістив про повернення зниклого сина.
Коли все було зроблено, Фірін піднявся в небо і полетів далі, залишаючи за собою легке мерехтіння, яке нагадувало зорепад.
— Один мрійник знайде свій шлях, один самотній отримає друга, а одна розбита душа знайде надію, — прошепотів дракон. — Але це лише початок.
Його подорож триватиме цілу ніч, бо навіть найдовша ніч року закінчується світанком, а всі дива мають встигнути здійснитися до першого проміння сонця.