Ніч - час Портової Мафії

Ніч - час Портової Мафії

Я прокинулася близька восьмої. Цілу ніч мені снився Рей, Майк. Я бачила уві сні їх кінець. Згадавши простерлену довбешку Майкла я посміхнулася. Видихнувши я піднялася. Місце Джейн було порожнє. Напевно їй теж не спалося. Я навшпиньки спустилася сходинками, а потім вийшла на ганок. Там вже сиділа Джейн

- Привіт, Джейн - сказала я сіла біля неї - як справи?

- Доброго ранку, Міка - відповіла вона - я трохи занепокоїна. Стільки всього сталося

- Повністю згодна. Я й досі не можу повірити, що Рей міг довірити свою корпорацію мені - я закрила очі - чому я? Якщо я його підведу?

- Міка, ти заслужила це. Скільки років ти виконувала будь - який його наказ? Ти жодного разу не підвела його - Джейн посміхнулася - я обіцяю бути чудовою охороною

- Навпаки... Це я буду для вас чудовою охороною - я поглянула на подругу - не хочу більше нікого втратити

- Ти й не втратиш. Нас практично неможливо вбити - до нас безшумно підійшов Марк - Емілі ще спить

Я старалася не дивитися на хлопця. Від однієї думки про те, що вчора ми офіційно стали парою, змушувало мене червоніти

- До речі, як вчора прогулялися? - запитала Джейн

Марк засміявся, а я легенько пихнула хлопця під ребра. Джейн з здивуванням поглянула на нас:

- Я сподіваюся на дуже цікаву розповідь

- Ну-у як тобі сказати - почала я

- Взагалі нічого такого. Просто Міка тепер моя дівчина - відповів заа мене Марк і примружившись подивився на мене - я ж правий?

- Міка, що? - Емілі сіла поряд з нами - цікаво, скільки всього я ще пропустила

Марк знову засміявся. Було видно, що вся ця ситуація сильно його веселить. Після чого йому та мені довелося пояснювати багато всього

Годинник показував десяту ранку. Ми поснідали і тепер веселощі закінчилися

- Нам потрібен план дій - почала Джейн

- Так. У нас дві задачі: врятувати Анні та знищити Майкла - сказала я

- І ще не забувай про те, що ти новий Босс Портової Мафії, Міка - сказала Емілі - це може неабияк зіграти на нашу користь

- Розділятися немає сенсу - почав Марк - Майклових людей багато і вони навряд чи пропустять когось до Анні та самого Майкла

- Ти правий, але на рахунок Майкла - я зробила паузу - дозвольте мені його вбити. Це буде солодка помста з гірким для нього кінцем. Я хочу побачити страх в його очах

- Ого.. Навіть так - Джейн усміхнулася - я ніколи не сумнівалася, що ти тримаєш своє слово

Я хижо посміхнулася:

- Рада це чути

- Значить спочатку Майкл - підсумувала Емілі

- Двоє виманять його з корпорації - сказала Джейн - я піду Мікою. Марк та Емілі, ви підлеглі Майкла тому йдете разом

Вони кивнули

- Діємо вночі - я примружила очі - адже всім відомо, що ніч - час Портової Мафії

Ми домовилися виїжджати з нашої штаб - квартири об 23.00. Час тягнувся довго. Та ми не просто сиділи. Кожен перевіряв свою зброю, пристрої зв'язку та просто звіряв маршрути нападу.

22.13. Я одягнула чорну сорочку, спіднию, кравтку та подарунок Рея - кулон. Тепер я його не зніматиму взагалі. Закинувши рюкзаки до багажника, ми сіли в машину

- Пообіцяйте повернутися живими - холодно сказала я - це мій перший наказ

- Буде виконано - сказала Джейн, інші кивнули

- Час виїжджати - сказав Марк - на нас чекає Майкл

- Нехай рахує останні хвилини життя - сказала я

                                                                        * * * * * * * * *

Дві години пролетіли непомітно. Дороги були пусті тому Марк гарно розігнався. Опівночі ми були біля назначеного місця - 700 метрів від корпорації. Там я та Джейн вийшли. Марк з Емілі поїхали, але були на зв'язку через гарнітуру. Я та Джейн пробігли 350 метрів, а далі піднялися в найближчу до корпорації багатоповерхівку

- Ми на місці - сказала я до Емілі

- Прийняла. Діємо - за секунду я почула їх голос

Через декілька хвилин я та Джейн могли бачити їхні постаті. Та ще одну постать. Я подивилася через оптичне скло. Сумнівів немає - це Майкл. Але щось тут явно не так. Він не став би отак ризикувати. Я вирішила поки не стріляти

- Марк, я сумніваюся, що це він - сказала я хлопцю

- Подивимося - почула я голос Марка з навушника

Але тут до мене дійшло:

- Джейн швидко поглянь в кабінет Рея!

- Що? Майкл? Їх двоє? - стурбовано прошепотіла вона

- Ні. Просто один приманка

Я зарядила гвинтівку, націлилася прямо в Майкла, що сидів у кабінеті Рея. Але щось мене тримало

- Джейн, я в кабіне Босса

Сказавши це я побігла і викликала ліфт багатоповерхівки. Тим часом Джейн мене наздогнала

- Не питай нічого прошу - сказала я коли ми вже добігали до чорного входу в корпорацію. Її ніхто не охороняв

- Марк, в кабінет Рея! - сказала Джейн

Ми піднялися ліфтом до його кабінету. Там нас очікувала охорона

- Сюди не можна - сказав один з них

- Мене викликали - сказала я і пройшла всередину кабінету

Тут все залишалося таким самим як і при життю Рея. Змінився коврик. Він був заплямований кров'ю Босса

- Який неочікуваний подарунок, дитя - Майкл підвівся з - за столу - хіба я тебе викликав?

- А хіба це твій кабінет? - я направила на нього ствол пістолету. Гвинтівка висіла на плечі - відколи це ти займаєш посаду справжнього спадкоємця Мафії?

Я підійшла до нього. Між нами залишалося два метри. Я дивилася йому в очі

- Ці малинові очі... - почав він

- Вони побачать твою смерть - сказала я і вистрілила

Майкл скривився від болю і ненависті. Я простелила йому між ключицями. Він сів на підлогу. Я вдарила його ногою По плечу і той впав

- Дай відповідь на мої питання і я змилуюсь - холодно сказала я

- А ти виросла, Міка - він істерично посміявся - ти вже не та дитина

Після чого він крикнув аби сюди зайшла охорона. В кабінет вбігло десять чоловіків. Джейн дістала катану




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше