Назустріч світанку

Пролог

Ніколи не знаєш напевно, що станеться у твоєму житті прямо зараз. Особливо, коли побут здається налагодженим і усталеним. Коли маєш усе, про що мріяв, чого бажав. Прокидаєшся, вдихаючи на повні груди, й усміхаєшся новому дню. Зустрічаєш ранок без тривожних думок, що ятрять незагоєні рани. Жодної причини для суму чи калатання серця.

Хочеться вірити, що так триватиме вічно, але...

Одного дня твій світ змінюється. Все перевертається догори дриґом. Плани ламаються і розбиваються на друзки. Свідомість відкидає реальність, шукає усі можливі рішення, які б спростували втрату. Не сприймає правди, хоч це вже сталося.

Зникає той, у кому вбачав сенс свого життя. Той, із ким поєднав серце й душу. Земля втікає з-під ніг. Речі, місця, люди — все нагадує про його існування. При кожній згадці ти зриваєшся і плачеш, сподіваючись, що біль мине, але... Він ніколи не зникне. Лишиться у серці назавжди. Викликатиме паніку, страх і ще більше болю, який обпікатиме твоє серце вогнем, розчаруванням і випробовуванням. Ще ніколи несправедливість не була так близько і такою жорстокою.

А від щастя до краху лише крок і його доведеться робити. Інакше...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше