Розділ 12. Місячні тіні

Девіл та Лермонт знали, що їхній наступний крок — з'ясувати, де можуть зберігатися артефакти, необхідні для ритуалу, і коли відбудеться наступне місячне затемнення. Вони повернулися до свого тимчасового штабу, де встановили карти і розгорнули ноутбуки, щоб скласти план дій.

— Ми повинні зосередитися на місцях, які мають історичне значення і можуть бути пов'язані з Орденом, — сказав Лермонт, вивчаючи карту міста. — Можливо, старі будівлі або підземні сховища.

— Так, — погодився Девіл. — Потрібно також перевірити музеї і приватні колекції. Можливо, артефакти були зібрані кимось із захопленням стародавньою історією.

Вони почали складати список місць, які варто було відвідати. Одним із таких місць був старий музей, відомий своїми колекціями артефактів з різних епох. Їхня команда зв'язалась з куратором музею, який був готовий допомогти у пошуках.

Поки вони працювали над списком, Лермонт перевірив астрономічні таблиці і виявив, що наступне місячне затемнення має відбутися вже через тиждень. Це означало, що у них було дуже мало часу, щоб зупинити Орден, якщо він планував використати це явище для свого ритуалу.

Наступного дня вони вирушили до музею, де їх зустрів куратор — той самий чоловік, якого вони бачили під час попереднього візиту. Він виявився знавцем історії і з готовністю поділився інформацією про можливі артефакти, які могли б зацікавити Орден.

— У нас є кілька експонатів, які, можливо, відповідають вашим критеріям, — сказав куратор, ведучи їх до зали з древніми реліквіями. — Деякі з них походять з регіону, де, за легендами, діяла таємнича група.

Девіл та Лермонт уважно оглядали експонати, намагаючись визначити, які з них могли б бути пов'язані з ритуалом. Нарешті, їхня увага зупинилася на невеликому кам'яному артефакті, прикрашеному символами, схожими на ті, що вони бачили в маєтку.

— Це виглядає знайомо, — сказав Лермонт, вказуючи на артефакт. — Ми бачили подібні символи в записах Ордену.

— Це артефакт з давньої цивілізації, — пояснив куратор. — Він завжди привертав увагу дослідників, але його точне призначення залишається невідомим.

— Чи можна було б дізнатися, хто цікавився цим експонатом останнім часом? — запитав Девіл, розуміючи, що це може бути важливою підказкою.

Куратор замислився, потім відповів:

— У нас був відвідувач кілька тижнів тому, який виявив особливий інтерес до цього артефакту. Він не залишив своїх контактів, але сказав, що він колекціонер старовинних речей.

Це була ще одна зачіпка, яку вони не могли ігнорувати. Повернувшись до свого тимчасового штабу, Девіл та Лермонт вирішили звернутися до місцевих торговців старовинними речами, сподіваючись знайти більше інформації про таємничого колекціонера.

Одночасно вони продовжували вивчати свої записи, намагаючись розшифрувати значення символів на артефакті і зрозуміти, як він міг бути використаний у ритуалі. Час спливав, а вони вже відчували, що кожна хвилина може бути вирішальною.

Завдяки наполегливій роботі та співпраці з місцевими жителями, вони змогли зв'язатися з одним із колекціонерів, який, як виявилося, знав про Орден Тіні більше, ніж будь-хто інший. Він розповів їм про легенди та міфи, які оточували цю групу, а також підтвердив, що вони дійсно шукають спосіб використовувати древні артефакти для своїх цілей.

Тепер, маючи більше знань і розуміння, Девіл та Лермонт знали, що вони на правильному шляху. Вони були готові зробити все можливе, щоб зупинити Орден Тіні і запобігти катастрофі, яка могла б охопити місто під час місячного затемнення. Ще не знаючи усіх деталей, вони відчували, що наближаються до кульмінації своєї місії.