Розділ 10. Лабіринти минулого

Вирушаючи на пошуки можливих місць активності Ордену Тіні, Девіл та Лермонт відчували, що наближаються до розгадки. Вони знали, що ці місця, описані в старих записах, могли зберігати таємниці минулого, які допоможуть їм зрозуміти сучасні події.

Першим у їхньому списку був старий маєток на околиці міста, який колись належав відомій родині, що зникла безвісти. Маєток давно стояв покинутий: його вікна були забиті дошками, а двері заросли плющем. Місцеві жителі давно обходили це місце стороною, кажучи, що воно прокляте.

Коли вони під'їхали до маєтку, небо затягнули густі хмари, що додавало атмосфері місцевості ще більшої загадковості. Підходячи до дверей, Девіл та Лермонт відчули, як їх охоплює легкий трепет — ніби саме місце не хотіло, щоб вони проникли всередину.

— Це місце виглядає як ідеальне укриття для Ордену, — сказав Лермонт, оглядаючи фасад будівлі. — Якщо вони дійсно тут, ми повинні бути обережними.

— Так, — погодився Девіл, підходячи до дверей. — Але ми повинні знати, що відбувається всередині.

Вони обережно відкрили двері, які скрипнули, наче протестуючи проти їхнього вторгнення. Всередині панувала тиша, яку порушував лише звук їхніх кроків по старій дерев'яній підлозі. Вони перевіряли кімнату за кімнатою, намагаючись знайти будь-які сліди діяльності Ордену.

Нарешті, у великій залі з вікнами, що виходили на сад, вони натрапили на те, що шукали. На стінах висіли старовинні гобелени з зображеннями таємничих символів, а на підлозі був намальований великий круг, що нагадував магічний символ. У центрі круга стояв вівтар, схожий на той, що вони знайшли в катакомбах.

— Це воно, — сказав Девіл, уважно оглядаючи кімнату. — Вони точно використовували це місце для своїх ритуалів.

— Але чому саме тут? — замислився Лермонт, намагаючись зрозуміти логіку Ордену. — Чи можуть ці символи щось означати?

Вони почали досліджувати кімнату, сподіваючись знайти підказки. На вівтарі лежали старі книги і пергаменти з записами, які могли містити важливу інформацію про плани Ордену. Девіл обережно перегортав сторінки, намагаючись розібрати давні тексти.

— Подивись на це, — сказав він, показуючи одну зі сторінок Лермонту. — Тут згадується про якийсь "ритуал пробудження". Це може бути те, що вони намагаються зробити.

— Але що саме вони хочуть пробудити? — запитав Лермонт, відчуваючи, як його охоплює неспокій. — І що це означає для нас?

Поки вони обговорювали свої знахідки, вони почули легкий шум, що лунав з-за стін. Відчуття небезпеки знову охопило їх, і вони зрозуміли, що не самі у маєтку.

— Ми повинні йти, — сказав Девіл, ховаючи записи у свій рюкзак. — Ми дізналися достатньо для того, щоб повернутися до Мартіна і повідомити його.

Вони швидко покинули маєток, намагаючись не привернути увагу тих, хто міг би бути всередині. Вийшовши на вулицю, вони відчули, як їхні серця б'ються швидше, ніж зазвичай. Віддаляючись від старого будинку, вони усвідомили, що їхні підозри підтверджуються: Орден дійсно діяв у Шенгені, а їхні плани могли бути набагато небезпечнішими, ніж вони собі уявляли.

Повернувшись до міста, Девіл та Лермонт вирушили до поліцейського відділу, щоб поділитися своїми новими знахідками з Мартіном. Вони знали, що найближчим часом на них чекають ще більше нових викликів, і що тепер вони повинні діяти ще обережніше, адже істина була ближче, ніж будь-коли. Але вони були готові протистояти будь-якій загрозі, щоб розкрити таємницю Ордену Тіні та повернути спокій у місто.