На вихідних

Я піднялася до своєї кімнати. Пів години тому ми з мамою та татом провели останього гостя, прибралися та ще трішки поспілкувавшись розійшлися по кімнатах. Мамі з татом потрібно було відпочити, адже роботу ні хто не відміняв. Зайшовши до кімнати я сіла на ліжко у моїй голові було стільки думок, як приємних так і не зовсім.  Я узяла телефон, зайшла до Інсти, гортала стрічку, аби не думати про погане, не хотіла закінчити такий гарний день сумним настроєм. Я виклала деякі фото та поклала телефон. Мій погляд зупинився на квитках на концерт, потім я згадала чомусь про подарунок від Стаса. Дивно, його я поклала саме сюди, куди він міг подітися. Я обшукувала кімнату, моє серце почало частіше битися, чомусь мені було боляче, адже я навіть не мала змоги подивитися на нього, що ж такого міг подарувати мені Стас. "Де він, де він?" промовляла про себе, але все було марним, марним, марним, від подарунка не було і сліду. Я ще трішки пошукала, але так і не знайшла. Дивно! Мені було сумно і в той же час боляче. З засмученим настроєм я відвідала ванну, потім переодягнулася в свою улюблену піжаму з котячими лапками, які світилися у темряві та сіла на ліжко. Знову залунав телефон, на ньому висвітився ще один підписник, "Солодкий ананасик підписався на вас", я зайшла на його сторінку, фото наче не було, хоча силует тільки хлопця, вони були різними, то хлопець закривав обличчя, то якось пів боком, то зовсім спиною. Якийсь дивний, подумала я. Чомусь цей силует був мені дуже знайомий, де я могла тільки його бачити? По тихеньку я відчувала, що сон ось ось оволодіє мною, я вимкнула телефон та накрилась теплою ковдрою. Ніч була темною та спокійною. Сон оволодів мною.

                                                                     ****

  Ще один прекрасний вихідний, цього дня я ждала не менш ніж інші, адже сьогодні я повинна була піти на концерт свого улюбленого гурта "The Hardkiss",  ось тільки квитків було два, «кого б ще запросити», думала я. Першою хто спав на думку була моя подруга, я взяла телефон та згадала, що вона хворіє, можливо їй вже краще, я написала подрузі. Концерт мав відбутися сьогодні ввечері, о вісімнадцятій годині, тому часу в мене було доволі багато. 

  Зазвичай кожними вихідними я спала до дванадцятої, а то і до чотирнадцятої, я ніколи не планувала свій час, але сьогодні я прокинулася дуже раненько та ще застала маму з татом в дома. Мама смажила млинці на кухні, млинці особливо з варенням я дуже полюбляла, могла з'їсти до тридцяти за один тільки раз. Все ж дуже смачно мама їх готувала. Я спустилася до кухні. Тато сидів за столиком та смакував кавою дивлячись новини по телевізору. 

 - Доброго ранку, мамо, тату, - привіталася я та почерзі підійшла та поцілувала їх. Настрій в мене був бадьорим. 

 - Доброго раночку, - привіталися в один голос батьки. 

 - Доню, а що це ти так раненько встала, щось погане снилося? - запитала хвилююче мама. - Чи я можливо сильно тут на кухні торохтіла приладдям? - додала мама. 

 - А й впраду, Лейло, чому це ти у вихідні так раненько встала? - допитувався тато.

 - Ну, сьогодні тому що чудовий день, сьогодні я їду на концерт своєї улюбленої групи, мамі до речі вона теж подобається, - відповіла я.

 - Не зрозуміла, це ти за групу "The Hardkiss" говориш, - здивовано запитала вона.  -  Невже, а звідки в тебе квиток на цей концерт, - не заспокоювалась вона.

 - Мамо, це був подарунок від моїх однокласників, уявляєш, вони разом з нашим класним керівником купили ці квитки, а я навіть не знала про те, що ця група буде у нашому місті сьогодні. І до речі, мамусь, квитків у мене два, я ось думаю з ким можна піти.

 - Круто, і з ким ти хотіла б піти? - допитувалася мама.

 - Ну, якщо чесно, то з Настею, але я не впевнена в тому, що вона погодиться, адже вона наче учора захворіла, і навіть пішла з мого свята раніше, дивна вона якась останнім часом, можливо у неї якісь проблеми,  - я знизила плечима, адже явно не розуміла, що відбувається з моєю подругою.

 - Можливо це через Стаса, - спитала мама, - Учора її мама розповіда мені, що Стас начебто прийомний син, і що...- мама запнулась. Вона поклала мені млинці. Я подякувала.

 - Мам, а чому б тобі не піти зі мною, якщо у Насті не вийде піти, я думаю ми гарно проведемо час, як гадаєш? - спитала я маму, перевівши знову тему. Адже Стаса я зараз зовсім не хотіла обговорювати.

 - Ох, люба моя,  я б залюбки, але ж ти знаєш як в мене багато роботи, до того ж сьогодні треба переглянути усі звіти, та попідписувати їх. До речі, а о котрій годині це відбувається? Доню, якщо в мене вийде закінчити раніше, я тобі обов'язково повідомлю, домовилися Лейлі?  - мама погладила мене по голівці, а я посміхнулася їй. Чомусь зараз я навіть не хотіла думати, що вона мені не біологічна. Я дуже любила маму як і свого тата.

 - Мам, о вісімнадцятій, але ж ти розумієш виїхати треба заздалегідь аби встигнути. До того ж, що мені робити, якщо в тебе насправді не вийде, що тоді? - спитала я.

 - Здається я знаю, кого б ти могла запросити на крайній випадок, аби не пропав квиток, все ж таки вони не дешеві, а це твоя мрія, - тато лукаво посміхнувся, -Мені здається чудовим варіантом був би Стас, тобі так не здається!? - тато посміхнувся, а я зашарілася, мої щоки стали горіти. - Мені здалося, чи він учора з тебе погляду не зводив, Лейло? - питав він, та додав,- Доню, ти вже доросла, перше кохання це завжди чудово, до того ж Стас гарний хлопець, чи можливо тобі так не здається! Ще трішки і я б напевне поперхнулася  млинцем, який куштувала, я і так ледь стримувалась аби не видати свої емоції до цієї людини. І чому це на нього в мене така реакція, ні я ж не могла закохатися в нього, ні, це не можливо, а тато продовжував, - Про що задумалася, Лейлочко, що вдіти?  - пожартував невдало тато та засміявся, а я вже ж таки поперхнулася  маминим смачним млинцем.