Частина 3

     — Дивись на мене, мавпа, коли з тобою розмовляють! Зараз на контрольній зробиш два варіанти та передаси нам. А якщо ні, то можеш додому не йти. Ми будем тебе чекати. Зрозуміла?

     Цього разу я навіть не сперечалась. Вже не вперше Тупак перестрів мене в коледжі та придавивши до стінки спиною, передавав вказівки свого боса. Хоча слово “біса” передало б змістовніше характеристику нового хлопця. 

     Понад місяць, а точніше сорок три дні, ця трійця діставала мене.

     Перші рази, я ще намагалась сперечатись. Навіть зверталась до викладачів за допомогою. Все марно. Тільки я промовляла прізвище Яворський всі люди змінювались на очах. Хтось співчутливо поплескав по плечу, хтось перекручував факти на користь цього хлопця, а деякі вважали, що якщо немає фізичної розправи, то це все дитячі забавки. Забавки! Уявляєте! Так фраза “гроші вирішують все”, яку я добре засвоїла з першого курсу в цьому закладі, набула сильнішого значення. 

     Мене бісило це неймовірно. Перший раз відмови обернувся квестом - “Дістань свою сумку з дерева”. Нічого я справилась. Наступного разу я діставала його з даху гаража. Спідницю, вимазану йогуртом - попрала. Фантазії у цієї дикої зграї було достатньо. День за днем нові знущання. Мерзота.  

     А знаєте, що понад усе було бридко? Він робив це все чужими руками. Стояв в стороні з іншими підлітками, удаючи, що навіть не дивиться в мою сторону. А я знаю, він спостерігав. Чи не один раз я ловила на собі його погляд, коли він сидів поряд. Це насторожувало і лякало. Я навіть забирала під парту руку, коли помічала, що він на них дивиться. 

     “Що, якщо він надумав зламати мені пальці?” — думала я, — “Хто знає, що відбувається в голові цього хлопця”.

     Але найбільше, лякало мене те, що він ніколи не розмовляв зі мною. Ні залякування, ні вимоги. Лише кивок одній зі своїх шавок.  Він злий геній, мозок всіх тортур, тому він зайняв в моєму списку злодіїв перше місце. Темний кардинал Кирило Яворський. Від його імені мене ще більше тягнуло блювати, чим від запаху його одеколону. І взагалі, хто дозволив учням використовувати парфуми?! І як я потім зрозуміла, він почав це робити навмисно, щоб дошкуляти мені ще більше.

     Цікаво, що не було жодної людини в групі, яка б наважилась стати на мою сторону. Я ж навчалась з ними всі ці роки. Чому підлітки такі жорстокі? Мене дивувало це. Дівчата в групі, посходили з розуму від цього хлопця. В той час, як я намагалось на перерві втекти із приміщення. Знайти якийсь прихисток, щоб відпочити від цієї трійці, інші дівчата наполегливо прагнули потрапити в поле зору Яворського. Що їх принаджувало? Тоді я не зрозуміла цього. Мене не вражав ні його ріст, ні фігура, а про обличчя я взагалі мовчу. Про які очі вони там шепталися? 

     Я б скоріше закохалася в Тупака, який всіляко намагався задіти мене. Штовхнути в бік, начебто випадково, або взагалі потягнути за косу, навіть не спробувавши це зробити непомітно. 

   Викладач біології навіть назвала це явище типовим прикладом інстинкту розмноження, коли самець хоче привернути увагу самки. Вся група заходилася сміхом, в той час, як мені було не до сміху. Бо саме тоді, боковим зором я помітила, як Яворський подивився на мою косу.