Розділ 44.1

Бір знову і знову перебирав у пам'яті події минулого дня. Ця Лула з'явилася дуже вчасно. Якщо правильно нею розпорядитися, то дівчина стане хорошою помічницею. 

До того ж вона несподівано принесла Біру дотик справжнього задоволення – не просто підкорилася його бажанням, а й сама насолоджувалася ними. Біру це надзвичайно лестило.

Як коханка і шпигунка вона, безперечно, згодиться. Більшого Бір від неї й не хотів.  Головний його приз  – Інга! 

І бажання здобути владу в Даяді все сильніше й сильніше розпалювало уяву чаклуна. 

Бір був амбітний, часто жорстокий, але не кровожерливий, і думка про вбивства приносила йому щире занепокоєння.  Одна справа – погрожувати, а зовсім інша – здійснювати погрози. 

Але, мабуть, доведеться закрити на це очі, якщо іншого виходу не залишиться.  Він і так занадто довго ховався в тіні.

Ролена тепер  ніяк не зуміє домогтися прихильності принца Адвіана.

Раніше можна було припустити, що король Ектор все ж  таки змусить сина одружитися, щоб поліпшити фінансове становище  королівства, але тепер багато чого змінилося.

Коли Ролена зрозуміє всю марність своїх сподівань, вона, звісно, трохи погорює, але потім мимоволі почне дивитися навколо себе в пошуках нового кандидата.  

І головне в цей момент – дуже ненав'язливо вселяти їй думку про те, що далеко ходити  й не треба.

Добре б укласти її в ліжко! Насолода  від фізичної близькості часто прив'язує сильніше за інші задоволення.

Чаклун викликав у пам'яті образ соковитого білого тіла Ролени і усміхнувся.  Не дуже витончена, але ще цілком придатна, якщо заплющити очі й уявити іншу, бажану...

А дочкам королеви   після свята потрібно потроху давати таку настоянку, від якої вони почнуть хиріти й слабшати. 

Тоді  в усьому  можно звинуватити Уаджит.  Сам Бір  залишиться поза підозрою.  Мовляв, це на святі дівчатка з'їли або випили щось таке, від чого захворіли. А, може, їх спеціально отруїли? Такі підозри неодмінно призведуть до охолодження відносин між королівствами.  Однією  стрілою у дві мішені. Чи не чудово!

Ідеї блукали в його голові все ще хаотично, оскільки він уперше в житті планував таку серйозну інтригу, до якої буде залучено дуже багато діючих особ.

Промайнула навіть думка, що все це – нісенітниця, і влада не варта тих зусиль, які на неї доведеться затратити, але чаклун одразу ж згадав про Інгу в обіймах Адвіана, і знову заскреготав зубами від люті й нестерпних ревнощів... Їх треба розлучити!  Але  не тепер, а після, коли Ролена стане його дружиною і він отримає право на трон. Якщо Інга не захоче належати йому, то вона нікому не дістанеться…

Бір подивився на годинник. Ролена запрошувала його сьогодні повечеряти разом із нею, якщо не   знайдеться   більш   важливіших, державних справ. 

Що ж, запрошення прийнято. 

Чаклун прийняв ванну з настоєм дубового моху і мускусу, упорядкував своє волосся, чого вже давно не робив, і підібрав простий, але вишуканий одяг.  

Подивившись у дзеркало, залишився задоволений своїм зовнішнім виглядом.  Не варто відкладати. Вплив на Ролену краще почати просто сьогодні.

Чаклун змастив зап'ястя одним із тих ароматів, які він винайшов зовсім недавно. 

Наніс лише краплю, бо ще не вирахував правильну дозу і побоювався зробити шлейф  занадто густим. 

А  запах  має бути непомітним, щоб напевно проникнути в кров і отруїти її нестримною пристрастю.

– Що  це з тобою? – запитала Ролена, щойно чаклун увійшов до їдальні, де перебував  також і Ренальд.

Дочки Ролени завжди вечеряли окремо. У них була власна їдальня і їм прислужували молоді служниці. Ролена вважала, що дорослі розмови для дівчаток шістнадцяти і сімнадцяти років неприйнятні.

– Ви вважаєте, зі мною щось не так, Ваша Величносте? – ввічливо і спокійно поцікавився Бір.

– Ти маєш  якийсь дивний вигляд, дуже незвичний вигляд, – відповіла Ролена, нишпорячи   по високій фігурі чаклуна злегка зацікавленим поглядом.

Бір миттєво помітив той  погляд, але виду не подав,  лише добродушно посміхнувся:

– Вам не подобається мій вигляд?

– Ні, ні,  навіть дуже непогано. Просто мені не зовсім зрозуміло, чому ти раптом змінив свій звичайний образ?

– Мабуть, він готується до свята, – припустив Ренальд, наливаючи  собі вина, – вирішив справити на всіх гарне враження.

Бір ледь стримав виплеск гніву, але трохи схилив голову, немов погоджуючись із здогадкою принца, і продовжив посміхатися, як ні в чому не бувало.

Але Ролену таке пояснення цілком влаштувало.

– Не сумніваюся, ти там усіх зачаруєш.  Сідай, – вона вказала на стілець навпроти себе і продовжила говорити: – Я завжди дивувалася тому, чому ти  не одружився, не створив сім'ю? Жодного разу не бачив тебе з жінкою... Тільки робота, робота...

Бір відчув тріумф у душі, але знову не подав виду. Невже все виходить так швидко й легко?

Ні, потрібно бути обережнішим, інакше Ренальд напевно щось запідозрить.