Навіть не мрій!

Розділ 9

Матір божа що ж діється?!!!!

Адреналін в перемішку зі страхом змішались в мені в одну незбагненну горючу суміш, і я замість того щоб тікати просто вже, адже розумію що на будинок діда напали, я натомість прилипаю до дверей, й крізь пів сантиметрову шпарину дивлюсь як в дім вриваються п'ятеро чоловіків в усьому чорному, з автоматами в руках. 

В мене просто перехоплює дихання, й німіє тіло, і напевно це добре, бо в наступну секунду вибігає мій дід з пістолетом в руках, проте не встигає навіть пострілу зробити, як в нього, просто в лоб влучає куля...

- Що за?!. А бажай тобі, що ти зробив?! 

- Це ж трясця, Овруч!

Починають одночасно волати двоє з п'ятьох, до того хто вистрілив в мого діда - схоже в них все пішло не за планом.. Та на диво їх крики приводять мене до тями і я тихо, мов мишка відлипаю від дверей.

Швидко кидаюсь до вікна вбиральні, і не роздумуючи відчинивши його, виплигую на ледь освітлений задній двір, й одразу не зупиняючись й не оглядаючись, мчу в темряву саду, до широкої розлогої яблуні, що росте під самим парканом. Саме так, як розповідала мама, колись тікав з маєтку мій тато, тож я ще як першого разу тут була, поглядом шукала те ж саме дерево. Хто ж міг подумати що мені це знання теж знадобиться!!!

Я ще чую якісь крики позаду, бачу як світяться усі вікна в будинку, та не спиняюсь. За кілька хвилин долітаю до того самого дерева, хапаюсь за гілку й підтягують, щоб вибратись на першу, а далі як мавпочка, добираюсь по гілках до паркану. Крайня гілка, яка б мала звисати за паркан завбачливо обрізана, проте то й не важливо. Головне що я тепер можу стати на його верхівку, й згрупувавшись, стрибнути з більш як двохметрової висоти..

Бля-аха.. я придушено лаюсь, бо то лише в фільмах можна з легкістю пригнути з такої висоти, чи переплигнути з даху на дах і спокійно побігти далі. А по факту, від стрибка з такої висоти, ноги прострілює від п'яток аж до попереку! Я не втримуюсь на ногах, падаю на четвереньки, дряпаючи до крові долоні - триндець як круто в мене закінчився мій день народження!!!

Даю собі хвилину, щоб вгамувати біль в тілі, й підіймаюсь на ноги. Тут ще потрібно пройти метрів п'ятсот і буде автобусна зупинка, саме до неї я й викликала таксі, тож трішки шкутильгаючи на праву ногу, й спираючись на гладкий бетонний паркан, йду в тому напрямку, й ледве не сміюсь від полегшення, коли помічаю жовту шашечку таксі. 

Поки їду до своєї квартири, гарячково думаю що мені робити далі. До мене лише зараз доходить що усі статки мого діда, спадкоємицею яких я стала, приваблюють до себе занадто багато хижаків, охочих поживитися ними. А тепер, після смерті діда, вони усі полюватимуть на мене..

Боже..

До мене лише зараз почало доходити, що діда.. Що його вбили.. вбили просто в мене на очах..

- Дівчино, з вами все добре?.

Я здригаюсь від цих слів, й зустрічаюсь з добродушним поглядом водія в дзеркалі заднього виду, чорт.. можу лише здогадуватись який вигляд я зараз маю - сиджу на задньому сидінні обхопивши себе руками, вся в чорному, долоні чорні й зтерті до крові.. Намагаюсь стримати сльози й тремтіння в тілі, й вичавивши з себе посмішку, киваю..

- Майже..

- Може вам допомога яка потрібна

Знову запитує добросердечний водій, і стає навіть приємно, що все ж таки ще є на світі співчутливі люди.

- Ні, дякую. Просто довезіть мене до дому.

Чоловік на щастя більше до мене не лізе, й за пів години я опиняюсь біля свого будинку, а опинившись у квартирі, я на мить гублюсь.
 Що мені тепер робити?!

Залишатись тут сама я зараз боюсь, раптом вони, ті хто напали на будинок діда дізнались про мене, й зараз прийдуть сюди?! В очах одразу виникає образ як куля прошиває голову мого діда, і той звалюється просто на мармурову підлогу вітальні.. До горла одразу підступах нудота і тіло б'є тремтіння - ні, я не можу зараз бути тут. Одна. Тільки куди мене податись?! До кого?!

До подруг? Точно ні, я не можу їх в це втягувати! 

В готель? Щоб заселитись, потрібно вказувати свої дані, а по них, якщо мене знають, одразу вичислять..
Тоді куди? Думай Полю! Думай!!!

Ох діду, ну й втягнув ти мене! І тут до мене доходить - заповіт! Контролювати його виконання має нотаріус, і я сумніваюсь що дід довірив це якому попало нотаріусу! Він йому довіряв, отже може саме ця людина мене зможе захистити?! 

Швидко дістаю з рюкзака документи, й на останній сторінці вказані дані нотаріуса: Мельник Ксенія Анатоліївна.

Трохи дивуюсь що нотаріусом виявилась жінка, чомусь уявлялось що дід співпрацюватиме з якимось поважним чоловіком під-пенсійного віку, а тут жінка.. Чи в змозі буде вона мене захистити?! Та й потрібно ще її зараз знайти - сумніваюсь що вона досі у своєму офісі сидить.. Думаю дві хвилини як її шукати, а тоді згадую про Максима. Хлопця з паралельного потоку що вчиться на ІТ спеціальності. Я з ним випадково познайомилась, коли в мене комп заглючив, підхопивши якийсь вірус. Дівчата порадили до нього звернутись, й за пів години мій комп вже знову літав, а Макс у друзі набивався й номер свій дав
- дзвони в будь-який час мала.. - посміхаючись вимовив він на прощання. Ну що ж, подумаєш пів на другу ночі, не так і пізно!!

І на диво дійсно, Макс підняв слухавку вже після другого гудка, та і голос був в хлопця не сонний

- Ох ти які люди карамелько!

- Привіт Максе. Мені допомога твоя потрібна, виручиш?

- Що саме мала? - зацікавлено запитав хлопець 

- Мені потрібно дізнатись адресу проживання одного нотаріуса. А якщо зможеш, то ще якусь інфу про неї. Тільки це терміново. Потрібно просто вже. Зможеш?

- Якщо знаєш повне ім'я - то запросто! Але з тебе побачення!

- Згода!

Я навіть посміхнулась широко і щиро вперше за пів дня. Швидко повідомила Маску усі дані що в мене є на жінку, а він попросив дати йому пів години, тож поки я чекала, швидко сходила в ванну кімнату, промила здерті долоні, обробивши їх антисептиком й замазавши загоювальним кремом. Перевдягнулась в джинси, кросівки й об'ємне чорне худі, щоб менше привертати до себе увагу. Я якраз зашнуровувала чорні кросівки, коли подзвонив Макс.




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше