Безкіненчні поезії

ДОПРОЗИ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

зчорніло небо і лиє зливою

хтось сонця просить і чортихається

а хтось вважає себе щасливою

хтось як той збоченець – з дощем кохається

немало схожих ще більше різних

одні за серцем йдуть не озираються

а інші хиляться під фартух інших

а потім моляться і захлинаються

нема дороги для всіх єдиної

десь і релігія – відсутність значень

земля дітей своїх розполовинює

на тих хто вірить та тих хто бачить

втім віра прагне завжди гарантій:

якогось чуда ще й кольорового

проте не платини не діамантів

а хоча б доторку

хоча б з пів-слова

і бачать очі так мало сенсу

і вірять душі у вічну вроду

це як розмови про секс без сексу

це як насухо хлебтати воду

багато різних чимало грізних:

той бомби сипле

той сни голубить

а він би ще встиг – побути закоханим

а потім – хоч до медведя в зуби

та так побути щоб до спустошення

до премій Нобеля

до краю світу...

побудь зі мною

до кінця жовтня

а там

під снігом

заснем до літа

________******________

давай помовчимо

на відстані чи поряд

у радощах, в печалі

в одежах чи нагі

напам’ять вивчемо

мовчанку нашу хвору

простуджену в моралі

з цілунком на чолі

давай помовчимо

в чоло ж цілують двічі

коли скидають напуск

коли прощатись час

давай розсудимо

поглянем правді в вічі

проте поки що мовчки

але таки про нас

давай помовчимо

залишмо світ на інших

нехай собі воює

нехай собі гримить

давай уздріємо

ще разом, поміж іншим

як тихо день минає

як кожна наша мить

давай помовчимо

там де рояль сміється

де скрипка множить ноти

на тугу та нажаль

ми не помітимо

й їх партія скінчиться

та поки серце б'ється

мовчи, мовчи давай

___________ *******___________