Навіщо хтось

безмежне "моє"

ретроспективно, озираючись назад, умовно ділю всі щасливі миті на безтурботність юності, коли ще радість видається за належне й здебільшого не залишає спогадів, а лише враження, як наче у старім кіні про Брайдсгед, -

і усвідомлене диво, коли ти вже напевне знаєш про минучість, навшпиньки, аби не сполохати, обходиш, торкаєшся ледь чутно, із кожним порухом діафрагми майже фізично відчуваєш відлік, відпущений тобі цим незбагненним метрономом, вбираєш моменти і додаєш до потаємної скарбнички, щоби колись, крізь роки, вертатися і роздивлятися, немов у вітражі, те невловиме безмежне "моє"

14.02.2023



#2508 в Різне
#620 в Поезія

У тексті є: лірика

Відредаговано: 26.03.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше