Бабине літо

Вересень на початку був з дощами, але згодом стало тепло, як влітку, яскраве сонце ніжно обіймало своїм промінням, а в повітрі літало якесь незрозуміле павутиння.

 - Бабине літо настало, — сказала бабуся.

 - Це як? - здивувалася Катруся.

 - А це такий період восени, коли знову стає тепло та сухо, павуки тчуть свою павутину і вона літає у повітрі.

 - А чому “бабине”? - допитувалася дівчинка.

 - Та хто його зна, звідки назва пішла. Кажуть, що то від того, що старі люди люблять в цей час посидіти на сонечку, бо воно вже не таке пекуче, як влітку, а приємне і тепле.

 - Літо, ти повернулося до мене, — про себе подумала Катруся і підняла голову в небо, згадуючи своє загадане бажання.

На вихідних було вирішено їхати в ліс по гриби. Катруся любить ліс, там особливий запах, неймовірна тиша і спокій. От тільки в грибах вона геть нічого не розуміє, тож ходила поруч із татком, щоб не набрати мухоморів.

 - Ти диви, який красень, — нагинаючись до землі, сказав татко. - Білий гриб.

Тато обережно зрізав ніжку і поклав гриб до кошика. За кілька метрів знайшли ще одного, потім ще парочку. Одного тільки не могла зрозуміти Катруся, чому татко каже, що гриб білий, якщо капелюшок в нього темний.

 - Білий тому, що всередині білого кольору і навіть після висушування чи варіння таким залишається, — пояснив татко.

Пройшовши ще трохи, вони знайшли галявину з лисичками.

 - Ну цей зрозуміло чому так назвали, — радісно проговорила Катруся, — бо ж він такий самий руденький, як лисичка.

 - Твоя правда, — відповів татко, — саме через схожість його кольору з хутром лисиці його так і називають.

Дорогою їм траплялося багато неїстівних грибів. Але ж які вони були гарні, з яскравими капелюшками. Катрусі навіть стало шкода, що такі красиві гриби були неїстівними.

 - Отруйні гриби дуже підступні, — пояснював тато. - Ось таким яскравим кольором приваблюють людей і тварин, а самі дуже небезпечні. Скуштувавши такий гриб, людина навіть померти може.

Від таких слів Катрусі стало лячно і вона надалі намагалася обходити такі гриби стороною. А про себе вирішила, що обов’язково вивчить, як розрізняти хороші гриби від поганок, щоб наступного разу могла вже обходитися без таткової допомоги.

 - Ой, які молодці, — радісно зустрічала грибників бабуся. - Насушимо грибів, то на всю зиму вистачить.