До школи

Початок вересня у всіх і завжди асоціюється зі школою. Ви можете вже давно бути успішним бізнесменом чи керівником компанії, але з приходом вересня завжди будете згадувати той час, коли ви з букетом квітів поспішали на перший дзвоник і раділи зустрічі з однокласниками та вчителями. Цей день особливий не лише для дітей, а й для дорослих. Катруся часто бачила, як гордо матусі ведуть за руку своїх школяриків, а ті з величезними портфелями та яскравими букетами ледве встигають за ними. 

Шкільна лінійка: хтось із матусь легенько змахує сльозу, задоволено-здивовані стоять першокласники, урочисто пройшли випускники, святково одягнені вчителі тримають величезні букети квітів. Директор школи вітає усіх з початком нового навчального року. Ще мить — і веселий дзвоник покличе першокласників на перший урок. 

А далі — місяці навчання, сповнені очікування канікул. І так повторюється із року в рік, аж поки одного дня цей же дзвоник не пролунає для вас в стінах школи востаннє.

Катруся точно знає, що коли виросте, то обов’язково стане вчителькою. Їй здається, що це — найкраща професія з-поміж усіх. Хіба ж не чудово ділитися знаннями з іншими, бути для них прикладом в усьому. Вона уявляла, як буде повертатися додому після лінійки з букетом квітів, як вечорами буде перевіряти зошити й виправляти помилки своїх учнів, ставити їм оцінки.  

Ще меншою вона саджала в рядок своїх ляльок і читала їм книжки, а цього літа в садку влаштувала справжню школу для сусідніх дітлахів. Дідусь прикріпив до дерева шматок фанери, яка успішно виконувала роль дошки. На ній Катруся старанно виводила літери та цифри, які записували собі до зошитів Петрик та Яринка. Вона читала їм книжки, розповідала цікаві історії, які чула від дідуся. Дітлахи її уважно слухали й наступного дня знову поверталися до цієї імпровізованої школи.

Тітка Василина, побачивши якось ці заняття, сказала бабусі, що з Катрусі вийде дуже хороша вчителька. Відтоді її й вдома часто вчителькою називали, а Катруся тільки раділа цьому. Вона ще раз переконалася, що бути вчителькою, то її покликання.