Збір врожаю

 - Прийшов Спас — готуй рукавички про запас! - любить повторювати бабуся.

Проте Катруся ніяк не може зрозуміти, до чого тут рукавички, адже до зими ще так далеко.

 - Вважай, що літо вже скінчилося, — пояснює бабуся. - Поступово ночі ставатимуть все холоднішими й вся природа готуватиметься до осені, а там вже і до зими (як) рукою сягнути. Та і люди в серпні теж починають готуватися до зими. Адже саме цього місяця починається збір врожаю. Недаремно серпень врожайним місяцем ще називають.

Катрусі дуже не хотілося прощатися з літом, адже так хочеться ще насолодитися теплими днями. Та попереду ще цілий місяць, сповнений різноманітних подій.

Першим в серпні приносив людям святковий настрій Медовий Спас. На це свято бабуся завжди пекла пиріжки з маковою начинкою. Для Катрусі це справжнє задоволення, адже вона дуже полюбляла бабусину випічку, а пиріжки — особливо. Ще зранку бабуся підготувала опару для тіста, далі почала готувати начинку. Мак потрібно було ретельно розтерти в спеціальній металевій ступі. Катруся спершу ніяк не могла зрозуміти, що то за пристрій такий і як він працює. Бабуся їй пояснила, що таким чином мак готували для начинки ще її бабуся і мама. Саме розтертий у такій ступці мак буде ароматним і пухким. Те що треба для начинки. 

Далі бабуся починає місити тісто. Катруся дивується, звідки в таких тендітних бабусиних руках стільки сили, адже це справа зовсім не така легка, як може здатися, на перший погляд. Та бабуся з легкістю справляється з цим завданням і от вже рівненькі пиріжки готові до випікання.

Кілька хвилин очікування — і випічка готова. Катруся не може дочекатися, коли можна буде їх скуштувати, так вже ароматно вони пахнуть. 

За Медовим Спасом приходить Яблуневий. Саме на це свято вони разом з бабусею підуть до церкви освячувати яблука та груші. А врожай яблук в цьому році видався на славу, гілки на деревах низько схилилися до землі під тягарем налитих сонцем плодів. Та є у Катрусі улюблена яблуня. Хто і коли посадив її, вже ніхто не пам’ятає, але яблука там були червоні, соковиті й неймовірно солодкі. Проте дістати їх на дереві не так легко, адже яблуня велика і ростуть вони дуже високо. Тут в нагоді стали золоті руки дідуся. Він змайстрував такий собі пристрій з пластиковою чашею на кінці, за допомогою якого яблука легко переходили з гілки в кошик. За кілька хвилин кошик був повний. Саме ці яблука завтра і понесе Катруся з бабусею до церкви. Таких плодів більше ні в кого немає, тож усі заздрісно поглядають до них в кошик. А бабуся із задоволенням всіх частує яблучками, промовляючи: “Їжте на здоров’я!”

Після Спаса зазвичай починають збирати врожай картоплі. Катруся не стоїть осторонь, а допомагає збирати плоди, які так вправно викопує татко. Нелегка це робота, та вона ніколи не скаржиться, завжди працює з усіма, допоки не закінчать всю роботу. Не забула Катруся і про свою грядочку, власноруч викопала всю картоплю та окремо склала її. 

Після збору врожаю город став виглядати порожнім і самотнім. Лише чубчики моркви хиталися від подиху вітру та подекуди червоніли на гілочках помідори. 

Збір врожаю проходив не лише на городах, в полі теж повним ходом ішли жнива. Якось Катруся з дідусем ходила за травою для кроликів і побачила, як здоровенні комбайни, немов кораблі, пропливають полем, залишаючи за собою слід від скошеної пшениці. Дідусь підіймає з землі колосок і висипає собі на долоню кілька зернят.

 - Все починається з цього маленького зернятка, — задумливо проговорює він. - Скільки життів залежить від цих колосків, недарма ж кажуть, що хліб — усьому голова.

Катрусі навіть важко уявити, який же шлях проходить це зернятко, поки воно перетвориться на той запашний хліб, який приносить мама з магазину. Вона довго вдивляється в слід комбайна, розмірковуючи над тим, скільки людей докладають своїх зусиль, щоб ми могли насолоджуватися смачним хлібом та іншою випічкою.