Городні справи

Під кінець квітня погода стала дуже теплою і настав час садити городину. Катруся і тут завжди допомагає, в неї є маленьке відерце, в яке вона накладає картоплю і потім накидає її в ямки, які копає татко. Потім вона з бабусею саджає в землю цибулю та обережно загортає рядочки. Мамі допомагає сіяти моркву та редиску. Роботи всім вистачає і Катруся хоче долучитися до кожного процесу.

 - А чи не виділити нашій маленькій господині окрему грядку? - лукаво посміхнулася мама.

 - А що, можна, он вона яка вже доросла та вправна, — підтримав її татко.

На городі окремо виділили грядочку, яку назвали Катрусиною. І хоча вона була зовсім невеликою, для Катрусі це велика відповідальність.

 - Тільки я сама буду там все робити, — впевнено сказала дівчинка, і ніхто не став їй заперечувати.

Спочатку Катруся посадила там кілька кущів картоплі, потім посіяла невеликий рядок редиски.

 - А це місце я залишу для огірків та помідорів! - впевнено сказала мала господиня.

Щоранку тепер Катруся ходила на грядку дивитися чи зійшла картопля, заодно бур’ян зірвати, щоб грядка завжди була чистою. Їй так хотілося, щоб у неї там все було найкращим. І її старання не були марними, за кілька днів з-під землі з’явилися перші паростки, які швидко почали рости.

 - Наступного року треба більшу грядку тобі давати, — жартував татко, — он як гарно все росте.

 - Я згодна! - з радістю і гордістю промовила Катруся.