Частина 33.Я провів Аліну на 🚂поїзд. Дівчина зізнається, що ні про що не шкодує і що час, проведений разом, був справжнім.Я сказав їй, що зараз не найкращий час для продовження стосунків, подякуввав Аліні і сказав, що вона чудова. Аліна — найкраща та найособливіша завдяки своєму поєднанню зухвалості, доброти й жаги до авантюр. От скажіть мені, може, дарма я її відпустив?
Михайло Дриганов перебуває під вартою в гнітючій камері, напружено очікуючи на візит свого адвоката Микити Лисовського, відомого під прізвиськом «Старий🦊Лис» за вміння вигравати найскладніші процеси.
Лисовський приходить до клієнта з гарними новинами та повідомляє, що суд призначено на наступний тиждень. Адвокат упевнено запевняє, що має стратегію, яка змусить обвинувачення зазнати поразки.
Михайло знає, що його опоненти — Коньков і Чванов — налаштовані рішуче й спробують покласти на нього всю провину. Адвокат обіцяє знайти нові козирі та закликає Михайла триматися й мовчати на допитах.
Прокурор Едуард Чванов, який повернувся до розслідування, відчуває, що адвокат Лисовський готує серйозний удар у суді, тому викликає його до себе в кабінет для обговорення умов.
Лисовський поводиться впевнено.Чванов реагує на слова адвоката мовчанням, адже розуміє, що Лисовський не блефує і вся справа обвинувачення справді може розвалитися в суді.
У день судового засідання Михайла Дриганова під озброєним конвоєм доставляють до зали суду. Попри зовнішній спокій, він помітно хвилюється. Адвокат Лисовський перебуває поруч із підзахисним та перед самим початком процесу рішуче підбадьорює його, обіцяючи здобути перемогу в суді.
На засіданні збираються ключові учасники: рішуча Віра Гаврилівна, розгніваний Герасим Небаба, непохитна Наталя Іванівна, журналістка Азалія та розгублений Коньков, чию репутацію підірвала попередня втеча Дриганова. У телестудії журналістка Зоряна Цуркан готує масштабний репортаж. Вона передчуває, що нові викриття адвоката Лисовського стануть ще гучнішою сенсацією, ніж її попереднє інтерв'ю з Дригановим. Я повідомив «Старого Лиса» про відпустку. Лисовський зазначає, що Олена втекла, рятуючись від небезпеки.
У холодному залі районного суду під головуванням судді Соколової розпочинається розгляд резонансної справи. На лаві підсудних перебувають троє: Михайло Дриганов та двоє наляканих підлітків — Ігор Задонець і Олексій Бондар.
Суть звинувачень: Суддя оголошує статті обвинувачення:. Дриганову закидають умисне вбивство двох осіб (Батира Сидоренка та Антона Коваленка) та умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості неповнолітній Лізі Небабі. Задонцю та Бондарю — розбійний напад із метою пограбування на Олену Землянову, яка наразі зникла (її інтереси в суді представляє мати, Віра Гаврилівна).
Позиція обвинувачення: Прокурор Едуард Чванов наполягає на жорстокості злочинів. Він стверджує, що Дриганов перевищив межі самооборони й використав Лізу Небабу як живий щит, а підлітки спланували розбійний напад із використанням ножа.
Аргументи захисту:
Адвокат Дриганова, Микита Лисовський («Старий Лис»), доводить, що його клієнт лише захищав власне життя від озброєних нападників, які відкрили вогонь першими.
Адвокат підлітків, Сергій Ткачук, просить зважити на неповнолітній вік підсудних, тиск оточення, їхнє каяття та готовність співпрацювати, зазначаючи, що ніж використовувався лише для залякування.
Голос потерпілих:
Віра Гаврилівна та її представник Костянтин Литвин вимагають справедливого покарання для підлітків, через напад яких зникла Олена, та просять суд перевірити можливу замовність цього злочину.
Батьки загиблих юнаків (Андрій Сидоренко та Тетяна Копаленко) разом із юристом Павлом Романенком вимагають покарати Дриганова, вважаючи його дії непропорційним вбивством, а не самообороною.
Новий етап процесу: Суддя Соколова завершує вступну частину й оголошує перехід до допиту свідків — міліціонерів, медиків швидкої допомоги та особи, яка викликала правоохоронців на місце події.
Першим допитали свідка. який викликав міліцію. Потім працівників 🚑швидкої допомоги. Далі допитали капітана міліції та лейтенанта. Усім свідкам «Старий🦊Лис» ставить питання, чи тікав його підзахисний з місця злочину. Міліціонери відповідають. що він не опирався при затриманні.
Лисовський змусив прокурора Чванова виглядати розгубленим. Костянтин Литвин тихо підбадьорює Віру Гаврилівну, борючись за справедливість для зниклої Олени. Після заслуховування першої групи свідків суддя Соколова оголошує перерву перед наступним етапом процесу.
Частина 34. Підлітки, які напали на Олену, стверджують, що хотіли її пограбувати. Підліток Ігор Задонець зухвало заявляє, що за відсутності самої потерпілої (Олени) справу про пограбування взагалі не можна розглядати, намагаючись поставити під сумнів сам факт злочину. Представник потерпілої Костянтин Литвин різко підводиться й закликає суд звернути увагу на хамську та цинічну поведінку підсудного, яка зневажає почуття матері зниклої жінки, Віри Гаврилівни. Суддя Соколова закликає Задонця до порядку й просить сторону обвинувачення надати правове обґрунтування проведення процесу. Прокурор Едуард Чванов спокійно роз'яснює ситуацію, посилаючись на статтю 23 Кримінально-процесуального кодексу України. Він пояснює, що оскільки права Олени належним чином представлені її матір'ю та адвокатом, а зібраних доказів (медичних висновків та вилученого ножа) цілком достатньо, засідання може законно тривати й без присутності самої потерпілої.