Румунія. Брашов (поселення ромів)
Натан
Тагарі повідомив, що наш прихід передбачила тітонька Роуз, тому нам уже підготували кімнати та ліки для Анни.
Я був приємно вражений, адже остання розмова з Тагарі та зокрема з тітонькою Роуз була... гм... досить напруженою.
Варто було нам зайти на територію поселення, як назустріч вийшла та сама тітонька Роуз.
— А я говорила, що ти повинен знайти собі подібну! — склавши руки по боках та піднявши підборіддя, голосно сказала.
Показово закотивши очі, хмикнув й, тим часом відчувши збентеження Алегро, повернувся до неї.
— Ходімо, дорогенька, зі мною! — підійшовши та взявши дівчину за руку, сказала.
Алегро, поглянувши на мене, нахмурилася.
— Все добре, не хвилюйся за жінку! — лагідно сказала тітонька Роуз. — Тобі також потрібно залікувати рани.
Алегро кивнула та пішла слідом за жіночкою.
— Ходімо, Натане, — сказав Тагарі та поплескав мене по плечу.
Я зайшов у будинок та обережно поклав жінку на ліжко. У кімнату зайшли двоє молодих дівчат.
— Вони знають свою справу, а нам варто поговорити! — серйозно сказав.
Ми вийшли на вулицю та сіли біля вогнища.
Сутінки повільно накривали землю й за небосхилом сховалося сонце.
— Натане, у тітоньки Роуз було видіння не лише про ваш прихід, — пошепки сказав. — За вами прийде легіон... демонів, — оглянувся. — Коли саме це відбудеться, не можу точно сказати. Але після видіння, тітонька Роуз кілька днів ні з ким не розмовляла. Тому, будьте обережними.
Я зітхнув й, поглянувши на вогонь, задумався, тим часом як Тагарі продовжив говорити:
— Морок та темрява згущається. Паніка, страх, заволодівають людьми та надприродним світом. Навіть дикі тварини, відчуваючи лихо, приходять у наше поселення за захистом.
Повернувшись до Тагарі, сказав:
— Вибач, даремно ми прийшли. Наша поява може спровокувати лихо.
Тагарі замотав головою.
— Майбутнє непередбачуване, — із сумом сказав. — Деякі події ми не можемо змінити. Але це ще не означає, що ми не повинні боротися!
— А якщо немає бажання боротися?
— Ти це серйозно, Натане? — похмуро поглянув.
Я засміявся, але цей сміх більше був... істеричним.
— Не знаю, Тагарі. Після того, як покинув ковен, я не переймався бідами інших і жив заради свого задоволення. Мені було байдуже... на всіх, так само, як всім було начхати на мене! — втупившись у вогонь, вперше відверто сказав.
— А що тепер змінилося?
«Тепер, я зустрів її» — хотів відповісти, але промовчав.
Тагарі зітхнув.
— Натане, наприклад, магія циган — одна з найсильніших у всьому світі. Люди бояться нас, і в деяких випадках не безпідставно. Адже передання, історії та легенди розповідають про циганські прокльони, як про жорстокі та безпрецедентні А про циганські зцілення — як про справжнє диво Господнє!
Тагарі опустивши голову, продовжив говорити:
— Наші предки постійно кочували по світу, по крупицях вбираючи в себе езотеричні секрети світових культур, вносячи додатковий внесок у своє чаклунство. Мій народ, за всю свою містичну історію, зумів зв'язати отримані знання і навички з найтоншим інтуїтивним відчуттям психології, а також долучити до своїх знань майстерне володіння гіпнозом. Не дарма кажуть, що цигани з молоком матері вбирають у себе чаклунські знання й навички. Але також не забуваємо, що наша магія — це в основному темна магія, в неї входять і псування, і навіть прокляття. При цьому масштабність наслідків від такого чаклунства непередбачувана, — Тагарі важко зітхнув й, піднявши голову, подивився на нічне небо. — Але і тут циганський народ поділяється на тих, хто тільки ворожить, погоджується виконати приворот, і на тих, хто за солідну плату наводить страшні псування на людей. Так скажи мені, друже, ми також лихі? Ми маємо право жити на цій землі?
Я спохмурнів.
— Не розумію твого питання!
— Оскільки наша магія — це не жарти, не варто ображати, не потрібно грубити й тим більше намагатися бити, - Тагарі продовжив говорити. — Якщо хтось з моїх людей образиться, то наслідки такої образи будуть непередбачуваними, адже нам нічого не буде коштувати кинути слідом своєму кривдникові те чи інше прокляття, що має величезну силу! Особливо злопам'ятні цигани можуть навести шкоду на своїх кривдників. А тепер подумай, Натане, з такою силою та могутністю, яка в тебе — ти можеш знищити не лише кривдників, тих людей чи надприродних істот, які ображали тебе та полювали на тебе, але й невинних людей!
— Навіщо ти мені все це говориш? — фиркнув.
— Я намагаюся тобі сказати, що будь-яка магія або сила, якщо не контролювати її, може призвести до лиха!
Тагарі встав, але я перехопив його за руку. Чоловік схилився наді мною.
— Дай мені слово, що ти не використаєш свій гнів та лють, яка присутні в тобі, і не даси їм волю!