Настя 33 нещастя
1.1. А цей хлопчина не такий вже й безнадійний
-На гору, ти ж сама сказала, - посміхнувся Сашко, мов немовля, щиро і наївно. - Жартую, автівкою туди не виїду, але компанію можу зіставити. Мені дійсно незручно, що так вийшло.
Щось мене занесло сьогодні. Зіпсувала настрій усім, обізвала хлопця, бризкаю тут на нього своєю слиною саркастичною.
-Пробач, не люблю такі сюрпризи і, коли зі мною не радяться.
-Нічого, розумію тебе. Сам люблю все планувати і контролювати, та інколи система дає збій. По каві?
"Пожерти б" хотіла виправити хлопця, та не стала себе ще більше соромити. Є в мене такий пунктик - їсти, коли нервую, злюся, сумую, думаю… Коротше кажучи, поїсти я люблю і дякувати Богу, спадковості чи хорошому метаболізму, що не товстію. Так, відьма! І зажарити мене замість курки гріль. Тому на людях я їм, як горобчик, легенькі салатики, ну хіба ще якусь булочку до кави, бо організм зовсім збунтує. А вдома, коли ніхто не бачить, крім Інки, яка вже змирилася з моїм даром, я жеру, як свиномамка на пару із свинотатком. Ой, щось я відволіклася.
Відредаговано: 13.09.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
