Наступний ранок зустрів команду напруженою тишею. Птероси не зникли. Навпаки — колонія на скелі вже облаштовувалася всерйоз. Дорослі особини по черзі полювали, приносячи здобич (переважно великих комахоподібних і дрібних ссавців), а троє дитинчат незграбно тренувалися в коротких польотах. Поранений альфа сидів на найвищій точці, наче статуя, і пильно спостерігав за околицями.

Марк стояв біля вікна лабораторії з чашкою гарячого відвару. Ерліс терлася об ногу, а Фірліс, яка вже почала звикати до спільного простору, сиділа на столі й уважно дивилася в той самий бік.

— Час вивчати їх по-справжньому, — сказав Марк, коли Чарлі і Ніка зайшли. — Не просто спостерігати. Нам потрібні дані: поведінка, слабкі місця, ієрархія, як вони реагують на нас. Якщо вони тут надовго, ми маємо знати, чого очікувати.

Чарлі кивнув, хоч і без ентузіазму.

— Тільки обережно. Після вчорашньої бійки вони будуть на межі. Один необережний рух — і вся зграя може кинутися на шатл.

Ніка додала: — Я можу підійти ближче через ліс. Знаю стежку, де дерева дають укриття. Фірліс добре відчуває небезпеку.

Марк погодився, але з умовою: жодних ризикованих вилазок без страховки. Вони розділили завдання.

Дослідження почалося

Марк перетворив кут лабораторії на пункт спостереження. Він встановив додаткову камеру на високій щоглі, спрямувавши її на скелю, і підключив до планшета. Чарлі допоміг з налаштуванням — тепер вони могли записувати відео в реальному часі.

Перші години дали багато нового.

Птероси виявилися не просто хижаками. Вони мали чітку соціальну структуру. Поранений альфа (Марк назвав його «Старий») був головним. Він майже не полював сам, але визначав, хто й коли йде на полювання. Дитинчата отримували найкращі шматки. Коли одне з них занадто віддалилося, дорослий відразу приніс його назад, тримаючи обережно в кігтях.

— Вони не просто годують потомство, — занотовував Марк. — Вони навчають. Дивись, як Старий показує молодим, як правильно розправляти крила перед стрибком.

Ніка, яка повернулася з короткої вилазки, принесла цікаві знахідки: рештки здобичі біля підніжжя скелі. Серед них були панцирі комах, кістки дрібних тварин і… щось нове.

— Це сліди іншого хижака, — сказала вона, показуючи відбиток великої лапи з трьома пальцями. — Не птерос. Більший. І важчий.

Марк уважно оглянув знімок.

— Страйкер? Чи щось нове? Треба порівняти з нашою базою даних.

Поки Марк аналізував, Чарлі працював над системою раннього попередження. Він удосконалив шумові пастки: тепер вони видавали не просто гучний звук, а низькочастотний гул, схожий на рев великого хижака. «Може, змусить їх задуматися», — буркнув він.

Ризикована вилазка

Після обіду Марк не витримав. Він хотів отримати живі спостереження.

— Я піду з Нікою. На відстань 300 метрів. Ерліс залишиться тут — вона занадто помітна. Чарлі, ти на зв’язку.

Чарлі хотів заперечити, але тільки кивнув: — Будь на зв’язку кожні 10 хвилин. Якщо щось піде не так — відходимо відразу.

Вони пішли лісом. Фірліс вела Ніку, Марк ішов слідом, тримаючи планшет і дротикомет. Повітря було густе, насичене запахами незнайомих рослин. Десь високо в кронах шурхотіло.

З укриття вони спостерігали майже годину.

Один із молодих птеросів зробив невдалий політ і впав у чагарник неподалік. Дорослий відразу кинувся вниз. Але замість того, щоб допомогти, він… почав видавати тихі, ритмічні звуки. Дитинча відповіло. Це було не просто годування — це було навчання.

— Вони спілкуються, — прошепотів Марк, записуючи. — Не просто крики. Це… структуровані сигнали. Можливо, навіть примітивна мова.

Раптом Фірліс насторожилася. Вона тихо зашипіла. З іншого боку чагарника з’явилася велика тінь — інший хижак. Не птерос. Істота нагадувала суміш великого кота і ящірки: гнучке тіло, блискуча луска і потужні задні лапи. Вона зацікавлено підкрадалася до дитинчати птероса.

Старий альфа зреагував миттєво. Він злетів і вдарив нападника крилом так, що той відлетів на кілька метрів. Почалася коротка, але люта сутичка. Хижак відступив, але не втік далеко — тільки сховався в лісі, спостерігаючи.

— Новий гравець, — сказала Ніка. — І він розумний. Чекає слабкості.

Марк зробив кілька знімків.

— Запишемо як «Лускатий мисливець». Треба попередити Чарлі — вони можуть приходити частіше, якщо відчують, що птероси ослаблені.

Вечірній аналіз

Повернувшись до шатла, вони зібралися в лабораторії. Марк викладав дані:

• Птероси — соціальні хижаки з розвиненою турботою про потомство.
• Вони здатні до навчання і, можливо, примітивного спілкування.
• Поранення альфи робить всю колонію вразливою, але водночас агресивнішою до загроз.
• Поруч з’явився конкурент — «Лускатий мисливець», який полює на слабких.

Чарлі слухав, склавши руки на грудях.

— Тобто тепер у нас під боком ціла екосистема хижаків. Чудово. Я посилю пастки й зроблю кілька сигнальних ракет.