Вони всі одинакові

Минуло 2 тижні
За перший тиждень в новому університеті моя нога повністю загоїлася, Влад був до мене такий ніжний, але коли рана загоїлася і я могла ходити на пари з Анею, а він робив вигляд що небачить мене, а я звикла до нього, ми проводили багато часу разом і як би я нехотіла признаватися сама собі щось я все таки відчуваю до нього, але він і недивиться в мою сторону.
Зібравшись з самого ранку вирушаємо з Анею в університет, але з дивовижним настрієм, тому що ми вчора лише трішки походили по магазинах а зараз маємо дивовижний вигляд: тепла косуха, коротка спідниця, туфлі на шпильках, розпущене волосся, виразний макіяж.
- Я знаю чому ти маєш такий, яб сказала відвертий вигляд!- сказала Аня проводячи по мені погляд
- І чому?
- Ти хочеш заполонити серце нашого Аполона
- Хах, та звісно, я просто хочу показати кого він потеряв
- Ах тиж звабниця
- Ну все ходімо бо запізнимося
Дійшовши до університету я відчувала на собі оцінюючі погляди, мені і самій було не по собі бо такий відвертий вигляд я ще ніколи не мала. Коли пройшло кілька пар, я Влада нігде не бачила, я думала що він неприйшов, і так ідучи до їдальні...
- Ти іди, я забула книжку в кабінеті!- сказала Аня
- Добре
Без настрія я ішла по довгому калідорі і лише далеко помітила, кілька хлопців які про щось говорять, і навіть не дивлячись на них, опустивши голову прохожу мимо.
- Єй красуне, ходи з нами, потусемо я подарую тобі прикрасну ніч.
Почувши ці слова, сжимаю зуби і обертаюсь бачу хлопця попереду і кілька сзаді, мабуть той що попереду до мене говорив бо зараз він стоїть і сміється.
- Пішов ти!
Це все що я могла сказати
- Ти мені відмовляєш?
- Ати що король, цар чи хто? Ти такий самий як і всі і нетреба себе ставити вище усіх, навіть приберальники кращі за тебе. Думаєш гроші роблять тебе кращим, ти сильно помиляєшся.
Я вилила всей гнів на цього придурка
- Ооо, а ти хто? Я упевнений що ти та сама сук* що продається на трасі!
Не здержавши гнів підходжу до нього, б'ю з всією силою коліном поміж його ніг, від чого він схиляється від болю і тим самим коліном б'ю його по носеві. Кров почалала текти по підлозі. Зрозумівши що заді нього кілька хлопців які хочуть йому чимось допомогти, розвертяюсь і біжу 
- За нею!
Чую за спиною тот самий голос, а потім важкі кроки, від почутого проскорююсь і біжу по коредорах навіть шпильки не заважали мені бігти, і приховуюсь в якомусь кабінеті, закривши двері, чую важкі кроки які пробігли повз. Видихнувши з полегченям, я ссуваюсь в низ по дверях і сльози почали текти по моїх щоках, але я швидко їх витерла неможна бути такою слабою, він отримав по заслугах, але що тепер буде мені?
Не знаю як але я все таки дійшла до гуртожитку, і зразуж стягла з себе цей одяг і пішла в душ, коли прийшла до побачила що у мене 7 пропущених від Ані, вирішую перезвонити їй щоб не хвилювалася
- Алло, ти де ділася?
- Вибач у мене зявилися справи а зараз я вже дома- нормальним голосом кажу я щоб Аня нічого не запідозрила.
- Все добре? 
- Так звісно

Вибачте що так довго невикладала продовження, багато роботи.