1

Лілія Малишевська була не просто подругою Діани. Вони були однокласницями ще з першого класу. Їх поєднувало багато різних спільних моментів ще від школи.

Ліля дивилася на подругу як на сестру. А може не лише. Чому ж тоді вона так вперто уникала її останнім часом? То що сталося тоді, того вечора? Про що мовчали кожна з них. І що так вплине на їхню подальшу долю.

Та сьогодні про це вона не могла ані думати ані догадуватися. Сьогодні вона просто сиділа одна в кімнаті. Сесія здана, закрита. Чого ще треба студентові. Ніби все влаштовує. Можна відпочивати ціле літо. Безтурботно проводити час. Поїхати на море. Або ще кудись на відпочинок.

Але Лілія залишалася дома. Батьки не мали скільки грошей аби кожного року дозволяти собі таке марнотратство. А втім. Вона й сама не дуже хотіла цього року нічого.

Відпочинок. Яке це довгоочікуване блаженство розслабитися і просто по мріяти. Коли тобі не треба нікуди йти. Не треба нічого робити. Не треба ні про що думати. А просто лежати на сонці і мріяти. Десь там, подалі від усіх клопотів і роботи. Те ж так приємно. Але. Стоїть одне але. По-перше це не дешево. А по-друге: чи варто. Який сенс в тому. Відпочинок від відпочинку. Так думала і дівчина.

Ліля жила з сім’єю в трикімнатній квартирі. Її мама Наталія вийшла в друге коли дівчині було шість. І тепер у них з Романом була ще одна дочка – Олеся.

Олесі було чотирнадцять. І як не дивно але зведені сестри були добрими подружками. Вони трималися разом. Підтримували одна одну. А часом навіть і прикривали. І хоч вони були між собою майже не рідні. Але любили одна одну і підтримували завжди.

Грошей справді на все не вистачало. І хоч як батьки старалися. Та все одно у чомусь собі треба було відмовити. Лілі потрібно було вчитися. А інститут це аж ніяк не дешева річ. І хто би там що не казав а одні екзамени лише чого коштують. А таки коштують. А щось купити одягнутися, поїсти, на дорогу.

А зараз ще й Олеся підросла. Зовсім стала дівчиною. І на неї теж треба було. Звісно, Ліля літом влаштовувалася працювати на канікули. Але це було лише маленьке полегшення батькам. Зате, у них тепер є інша квартира, з новими меблями. І хата за містом. Все ж як не як а їх двоє росте.