2

Шоубізнес. Заворожуюче слово. Цікаве і водночас таємниче. Притягуюче і відлякуюче водночас. Слово від котрого так пахне грошима, славою, марнотратством і смертю.

Смертю. Так саме нею. Бо слідом за славою тут ступає і вона – смерть особистості, смерть свободи. Смерть, котра розтирає людину на порох і робить заручником внутрішніх страхів, ілюзій, болю.

Це складно пояснити. Про це не дуже хочеться говорити. Але це є. І ті, хто це не витримує – «ідуть з життя». А не витримують рано чи пізно всі. Слава вбиває, перетворює на раба і краде у людини найцінніше – її людськість. І це є власне та смерть.

– Твій син молодець. – сказав дон Фернандес до Дейла. – Він таки має талант до співу. Навіть я, котрий в тому нічого не тямлю, це бачу.

– Так, дякую!

– А знаєш, Дейле, я їду на захід. Відвідаю Сан-Хосе, Лонг-Біч, Ріверсайд. Можна би було там організувати йому концерт. А чому ні!

– Ти так вважаєш?

– Звичайно. А що. Це теж гроші. Причому чисті гроші. І малий правильно зробив, що вибрав такий шлях. Можливо, якби мене в ті далекі роки хтось підштовхнув, підтримав, пояснив – сьогодні б теж співав. Ну або грав у кіно. Дейле, думаєш мені подобається моє минуле? Та ну. Це страшно. Це не правильно.

– Але ж зараз ти солідна людина. Особа. Барон.

– Так. А нагадати тобі як я до цього прийшов? Думаєш, гроші вирішують все. Ні. Ми живемо чорним життям, Дейле. І за це будемо відповідати так само по-повній. Мого друга, Майка, вбили коли йому ще не було двадцяти шести. Бенн помер від наркотиків. А Люк… Той взагалі застрелився. Не витримав цього всього. Розбої, афери, крадіжки, нелегальні трафіки…Все це приносить прибуток Дейле. Але й забирає найцінніше з того, що у тебе є.

– Так, забирає…