Наслідок помилки

Частина перша

Україна. Середина двохтисячних.

На дворі була тепла, суха і по-справжньому весняна погода. Снігу вже давно не було. Тай не було його багато цієї зими. А втім, яка різниця. Різниці давно вже ніхто не бачив. Тай навіщо?

Люди нині зайняті іншим. Зовсім іншим аніж спостерігати за природою. Ні, роботи більше не прибавилося. Навпаки, з настанням ери технологій, її поменшало. Та заразом і поменшало часу у людей. Дуже поменшало.

Мало хто захоче зупинитися в парку і подивитися на красу, яка довкола. Послухати спів пташок. Як вони радіють весні. Як славлять її прихід. Як тішаться теплому сонечку. І як купаються у його променях. Як мало по малу починають вилазити по одному зі своїх сховок-сплячок звірі. Як розпускаються дерева. Як починає рости трава. Мало хто це помічає.

Люди біжать. Біжать наввипередки. Як найшвидше на роботу, сісти за стіл, випити каву. Вони спішать. Спішать занурившись у свої телефони, натягнувши навушники, повністю відгородившись від природи, котра щойно пробудилась від сну.

Ось так і живемо. Кожен у своєму коконі. Кожен у своєму світі. Кожен сам заради себе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше