4

         Діана під’їхала до будинку Каріни. На годиннику була шоста година. Вона вийшла з машини. Навкруги було тихо напрочуд. Адже, як правило біля під’їзду збираються бабки-моралістки, бігають діти, хтось кудись іде. Але нікого не було. зрештою, а що дивного – літо ж. Усі хто міг поїхали відпочивати, занудливих бабок не має а ті що залишилися у будинку тихо сидять біля телевізора, цього сучасного ідола.

         Вона пройшла в під’їзд і піднялася сходами. Двері відкрилися зразу. На порозі стояла Каріна. В коротенькім пенюарі.

– Я так зрозуміла, що не вчасно! – аж відскочила Ді.

– Ні, ні – ти що! Саме вчасно. Просто я не стигла… Заходь!

– Ну ок.

         Діана зайшла. В квартирі було чисто, прибрано, приємно. В кухні стіл був закладений. Пахло смачно. Діана сіла за стіл. Як же давно вона не бачила Каріну. І що вона чекала побачити? Які зміни?

          Люди завжди хочуть змін. Ой, як їм хочеться змін. Це ж так класно, коли ти приходиш десь або приїжджаєш а там уже щось змінилося. Це ж так класно. Кожен цього хоче. Це приємно.

             Вони сіли за стіл. Каріна налила вина.

– Ну що, за нас! – висказала вона – За нас, прекрасних!

– Оув, ок!

              І вони випили.

– Ну то розказуй – почала Каріна –як там Америка?

– Так собі… Всюди своє… Але ж дома є дома

– І того ти вернулася?!

– Ні, втомилася. Там чужина. А тут все своє, рідне… А от ти …

– Ну а що я… Сама знаєш Ді, я чесно думала, що ти не прийдеш. І взагалі, я думала, що ти перестанеш зі мною спілкуватися.

– Чого?

– Бо я така.. ну ти знаєш про що я…

– То й що? А я причому?

          Звісно, а причому тут вона? Питання логічне! Ну і що, що вони знайомі, подруги, і так далі… Яка кому різниця? Ну от яка різниця які в кого смаки? Чесно, ніякі.

– Та чула я, чула, що ти там творила – усміхнулася Діана – От і нікого ніде нема.

– Ну так – зітхнула Каріна.

           І вони поринули в цікаву, довгу, дружню, душевну розмову.