1

Ален сидів біля вікна. Після останньої розмови з батьками він був просто подавлений. А бути подавленим було чого. Адже його контракт із студією звукозапису було розірвано. Дейл, його батько, вирішив, що цей контракт не вигідний і розірвав його. Хоча хлопцеві він цілком підходив. Та, однак, його думки ніхто не питав. І це невимовно як ображало.

Дейл вирішив, що його син надто популярний, щоб «за такі гроші працювати». Він ставився до цього як до бізнесу. І не більше. Йому було абсолютно байдуже на бажання сина. На його мрії. І взагалі на все, що не приносило прибутку. Тому він вирішив, що контракт не вдалий. От і все. Всі потрібні документи було вже оформлені. А Алена було лише поставлено до відома. Причому в доволі грубій формі.

Хлопець сидів і дивився, як за вікном падає дощ. Це трохи заспокоювало. Хоча яке там заспокоювало. Ні. Просто він був повністю роздавлений батьковими діями. Він був ніким і нічим.

Клуби, тусовки, гулянки – все це більше не приносило радості. Ален зрозумів одну страшу річ – він ніхто. Його слово нічого не варте. Він не може навіть вирішити що йому робити. Він лише послушний виконавець батьківської волі. І не більше. Ось така була правда. Його роз’їдав з одного боку молодечий максималізм присутній кожному в його віці, а з іншого розуміння того, що він нічого сам не здатен змінити.

До кімнати увійшла Дороті.

– Алене, доброго ранку.

– Привіт Дорі. – відповів хлопець.

Він ніби прокинувся від сну. Від важкого сну в самому собі.

– Алене, ти маєш змиритися з цим. – почала вона. – Батько не такий вже й поганий. Вкінці-кінців він дбає про нас. Він хоче аби нам було добре. Аби нічого не бракувало. Ти ж знаєш як він багато пережив. Алене…

– Ні, Дорі. Він тиран. Він хоче лише те, що він хоче. І все.

– Це не правда. Думаєш він такий безсердечний, як ти уявляєш. Алене, я чула як вони говорили з мамою про тебе. Він дуже стурбований твоєю депресією. Але ж це в твоїх інтересах. Розумієш.

– В моїх інтересах було вчитися музиці а не скакати як мавпа по сцені і відкривати рот під фонограму. Кого я обманював?! Цей цирк створений заради грошей. Лише заради грошей. Там нема музики.

– Той що? Це не ти обираєш що їм дивитися. Не буде тебе – буде хтось інший. Так, ти хочеш показати свій талант. І я тебе розумію. Але ж, Алене, кому це потрібно? От скажи сам? І батько це розуміє. І тому хоче тобі кращого життя аніж п’яничкою десь по кабаках вештатися. Он подивися на Джейкоба. Він скоро зажене їх з мамою в могилу. Так що ми мусимо бути разом. І підтримати батьків.

– Дорі, ти нічого не розумієш. Нічого. Ось поглянь що пишуть! – і він протягнув планшет. – Я просто жив обманом. Весь цей час. Я жив обманом. Я тільки тепер це зрозумів.