3

І він почав розповідати про свої «проекти» і своїх молодих підопічних, більшість з яких трагічно пішли з життя на хвилі популярності.

– Оксана теж ваша? – поцікавилася жінка. – Всі знають її як акторку. Але ж ви з нею..

– Ти про роман? – насупився старий. – То це видумка. Всьому ж є межа. Вона ж тоді ще й вісімнадцяти не мала. Ти що здуріла! Так, я підтягнув дівчину до верху, бо побачив в неї здібності. Ну а те, що так все пішло. Вона ж кинула все тут і поїхала в іншу країну. Але шкода її, шкода.

– Ви знаєте, взагалі то хотіла вас розпитати ще про дещо. Але…

– Хочеш знати з чого все почалося? –  старий глянув на Мар’яну трохи з під лоба. Він був розумним чоловіком. І знав, що така інформація може бути або кимось замовлена. Або хтось розігрує на цьому якусь хорошу карту.

– Добре. Я розкажу тобі. Я був молодим тоді. Це були золоті роки. Ти знаєш, що таке студентство? Ні, не сучасне, таке зніжене. А то, справжнє. Час, коли серце шукає само не знає чого. І я був одним з таких. Моє життя було серією безперервних походеньок. Я кохався що раз з іншою. Кожного тижня міняв дівчину і що разу новій пасії клявся у вічному коханні. А далі було все те саме. Я був страшним егоїстом.

Мій батько був військовим а мати вчителькою. То ж відповідно я був із хорошої сім’ї. А статус сім’ї має значення. Повір, навіть якщо ти і будеш розумною людиною але не матимеш добрих знайомств то це тобі мало допоможе. А я таким не був. Я був паскудником. За мною плакала не одна кинута дівчина. Але мені було якось все рівно. Мене цікавило саме життя. Крім того я писав.

Вже на першому курсі я показав себе як молодий поет. А це по суті впливало на ставлення до моєї персони. За мною бігало багато красивих дівок. І часто хлопці мене за це ненавиділи. Вони були ладні мене задушити через ненависть. А я собі розважався. Олена була однією серед десятка інших таких. Вона була на першому курсі і як і її одногрупниці мріяла про мене як про свого хлопця. Вона була тиха, скромна, словом сіра мишка. І мені це сподобалось. Олена готова була прощати всі мої походеньки лише аби я був з нею. Я це читав в неї по очах. І я таки почав з нею крутити черговий роман. Наші стосунки тривали більше двох років. А тоді я її кинув. Але кинув вагітною. Я знав, що Олена завагітніла. Знав що носить від мене. Але не хотів продовжувати цих відносин. Я просто знайшов їй заміну. От і все.

Хтось потім сказав, що дитина померла. І я заспокоївся. Після того я через три роки одружився. Звісно, дружину брали, як то кажуть, до пари. Вона теж була з високопоставленої родини. Але прожили в шлюбі не довго. Після народження дочки почалися постійні сварки. Я і далі гуляв. Було все рівно і на дружину і на дочку. Але на той час я мав хороші і зв’язки і пристойну роботу і квартиру.

Я вигнав жінку. Просто підплатив суд і виграв справу. Їй не заплатив ні копійки. А дочка залишилася зі мною. Малій на той час уже було років з десять. А далі смерть Вероніки. Я уявлення не мав про своїх дітей поза шлюбом. І лише недавно випадково знайшов фотографії. Там була Віра Тихонова, це теж моя дочка. І Радимир, теж мій син. А ще було одне фото з Радиком. Там вони обоє з Оленою. Там Радику чотири рочки. Ось так. коротко про все.

Він відкинувся в кріслі і тяжко здихнув. Ці сорок хвилин були і болючими і шокуючими. Мар’яна бачила перед собою не старого всіма шанованого поета і літературознавця а гарячого ловеласа і пройдисвіта. В це важко було повірити. Але це була правда.

Така подвійність на жаль характерна людям. І не має в цьому нічого дивного. Кожен з нас ховає свій скелет у шафі. Просто не кожен той скелет виявляє. Разом із тим Мар’яна багато чого почула нового для себе.

Вона вже бачила тепер Радика іншим. Це була зовсім інша людина, не так як було на початку. Тепер він виглядав як не просто зірка, не просто виманіжений актор чи егоїстичний золотий хлопчик. Це був битий життям хлопець. Особистість, котра була породжена болем і страхом. Радик тепер викликав довіру до себе і захоплення, навіть якщо це було уже надто пізно. Та все рівно пам'ять про нього має все ж жити. Це був справді майстер. Майстер, як у знаменитому романі «Майстер і Маргарита».