Охоронець!
Минає час, і йдуть роки.
Дні пливуть, наче в течії.
Я пливу у забутті,
Бо загубились мої дні.
І я не знаю, куди йти!
Раптом янгол, з небес прийшов.
Та землі він не торкнувся,
А його крила височіли.
Він дивився мені в очі,
Він дивився мені в душу,
Він в саме серце заглядав!
І він знав чого я хочу.
І він знав мене саму!?
Янгол бачив різні душі.
Бачив лють і морок у серцях.
Але він прийшов на допомогу.
Він урятував!
Він не бачив у мені,
Гніву, гнилі чи жадоби до брехні.
Він бачив прагнення іти!
Його крила – це маяк,
А його тепло – мене зігріло.
Він допоміг мені підвестись,
І знову щастя віднайти.
…
Тепер я вдома, й не сама.
Він завжди поруч!
Він на сторожі,
Від печалі, смутку й самоти.
Він проганяє зло та морок,
Щоб далі я могла іти.
Він на сторожі нашого життя,
Щоб кожен з нас,
Міг далі, у перед іти!
Він тримає ключ від серця,
Кожного із нас!
Він не тримає нас в полоні,
Він дає нам шанс!
Відредаговано: 06.12.2025