РОЗДІЛ 16. Коріння та нові обрії

Минуло всього кілька тижнів після весілля, як у домі знову залунав сміх — Анастасія відчула, що під серцем зародилося нове життя. Коли вона прошепотіла цю новину Полу, колишній капітан, який бачив сотні битв, ледь не розплакався від щастя. Він негайно зібрав усю велику родину, щоб оголосити: у них буде поповнення. Весь дім святкував, адже ця дитина була символом їхньої остаточної перемоги над темним минулим.

За дев’ять місяців світ побачила трійня — дві доньки та син. Дівчаток назвали Ельзою та Ізольдою, а хлопчика — Трістаном. Діти росли в атмосфері любові та злагоди, а кожен член родини вкладав частинку своєї душі в їхнє виховання. Це були золоті часи, коли горе здавалося лише страшним сном.

Але відголоски минулого все ж наздогнали їх. Коли дітям виповнився рік, до Арго дійшла неочікувана вістка: принц Вільгельм, ставши повнолітнім, виявив справжню королівську силу. Він скинув підступного Міністра, звинувативши його у вбивстві старшого брата, і кинув за ґрати. Вільгельм став повноправним королем, одружився з принцесою сусідньої держави та почав відновлювати справедливість у країні.

Анастасія та Пол були вражені цією новиною, але серце більше не кликало їх назад. Вони знайшли свій справжній дім тут, в Арго, і вирішили залишити трон молоді, обравши спокійне щастя.

Минуло ще три роки. Старшому сину Анастасії, Вільяму, виповнилося вісімнадцять. Він виріс міцним та допитливим юнаком, чия душа прагнула пригод. Отримавши благословення батьків, Вільям вирушив у велику подорож, щоб побачити світ.

Дорога вела його через моря та гори, аж поки за три роки він не опинився на землях тогочасної України. Краса цього краю — неосяжні степи, величні ріки та золоті поля — настільки вразила юнака, що він вирішив зупинитися тут назавжди. Саме в Україні він зустрів своє справжнє кохання — чорноброву красуню Ганну.

Вони побралися, збудували міцний дім і стали батьками трьох чудових дітей: синів Олександра та Назара, і доньки Єлизавети. Так королівська кров поєдналася з українською землею, давши початок роду, який множився крізь покоління — аж до наших днів.