РОЗДІЛ 1. Раптовий візит

(Цілком вигадана історія)

Одного прекрасного сонячного дня приватний літак із Лондона здійснив посадку в аеропорту «Бориспіль». Біля трапа його зустрічав Президент України Олексій Миколайович разом зі своїми радниками.

З літака вийшов Король Англії Альберт I у супроводі своєї свити. Його Величність вирішив відвідати Україну абсолютно спонтанно. Президент привітав гостя згідно з українськими національними традиціями, після чого вони разом із найближчими соратниками сіли в лімузин. Решта членів делегації розмістилися в супровідних автівках. Кортеж рушив до Києва.

Під час подорожі Олексій Миколайович запитав:

— Ваша Величносте, що привело вас до нашої країни так раптово?

— Я давно хотів відвідати Україну, — відповів Альберт I, — та лише зараз наважився. До того ж маю вирішити одну надважливу справу.

— Можливо, вам знадобиться допомога? — запропонував Президент. — Я готовий всіляко посприяти.

— Не заперечую, я буду радий вашій допомозі, — з усмішкою відказав Король.

За кілька годин вони оглянули визначні місця столиці. Надворі вже панував вечір, тож вирішувати таємничі справи було запізно. Президент розпорядився поселити Короля та його супровід у найкращому готелі міста. Домовившись зустрітися вранці, Олексій Миколайович попрощався з гостем і вирушив додому.

Наступного дня, як і було обіцяно, президентський лімузин знову стояв біля входу в готель. Олексій Миколайович піднявся до номера №507. Двері відчинила молода дівчина Елейн, покоївка Короля.

— Доброго дня! — привіталася вона.

— Доброго дня, — відповів Президент. — Передайте, будь ласка, Його Величності, що я чекаю внизу, аби виконати свою обіцянку.

За годину Король Альберт I у супроводі прислуги сів до автомобіля Президента.

— Ваша Величносте, — почав Олексій Миколайович, коли машина рушила, — чи не могли б ви відкрити деталі тієї справи? Мені потрібні факти, щоб допомогти.

Замість відповіді Король мовчки передав йому конверт.

— Що це? — запитав Президент.

— Усередині фото людини, яку нам потрібно знайти.

Олексій Миколайович витяг знімок. На ньому був зображений білявий юнак приблизно двадцяти років.

— То ось яка у вас справа… Ця справа — людина! — здивувався Президент. — Розкажіть усе, що знаєте, а я зроблю все можливе.

— Біда в тому, що я не знаю навіть його імені, — зітхнув Альберт. — Є лише це фото.

— У часи цифрових технологій це непросто, але можливо, — запевнив Олексій Миколайович і звернувся до водія: — Їдемо до Міністерства внутрішніх справ!

Дорогою Король додав:

— Цей юнак не вчинив нічого протизаконного. Це внутрішні справи нашої монархії, про які я не можу розповідати детально. Скажу лише одне: він громадянин вашої країни, хоча його коріння походить із нашої.