Глава 13

Теперішній час... 

Ліна

Я розповіла все Каті. Зараз ми сидимо в обнімку і заливаємося сльзами. 

-Ти дуже сильна, я ніколи не думала, що з тобою таке могло статися. Я підозрювала, що діло в любові, але це.. 

Я мовчу. Не люблю жаліти себе, але згадуючи минуле, розумію, що вона права. Мені вистачило сили піднятися та йти далі, і я горжуся цим. Звісно осадок залишився, але це не важливо. 

-Влад знає, що Діма той самий? 

-Ні. 

-Ти ж розумієш, що потрібно розповісти йому. 

-Так, але я поки не готова. 

Я обов'язково розповім йому, але не зараз. 

-І..що ти будеш робити далі? Ти знаєш, чому він повернувся? 

-Не знаю. 

-Ти досі любиш його. Це не питання. Можливо ти не хочеш цього визнавати, але це правда. 

Її слова змушують мене задуматися. Я не розумію, як це можливо. Вона права і мені страшно...страшно, що після всього я так і не змогла розлюбити його. 

Я не просто заморозила своє серце, я зачинила там всі наші спогади та почуття. Заховала їх у найвіддаленіших куточках та закрила на замок. Не змогла викинути, забути... 

Було занадто багато хороших моментів, які я колись можливо буду згадувати з посмішкою на обличчі. 

-Це вже неважливо. Занадто пізно. 

-Але, як ти будеш знаходитися поруч з ним і приховувати свої почуття? 

-Я не буду знаходитися поруч з ним. Настільки, наскільки це можливо. 

-Не знаю, чи так вийде, доля весь час зводить вас разом. 

-Вона ще та жартівниця. 

Слабо посміхаюся. Не хочу думати про це зараз, хочу просто забутися. Хоча б на день. І Катя наче читає мої думки. 

-Влад тобі казав, що на наступних вихідних буде вечірка у клубі? 

-Ні. 

-Мабуть забув. Може підемо? Тобі треба розвіятися. 

-Чому б і ні? Але давай зараз приготуємо вечерю, я голодна. 

-Ок. 

Ми приступили до приготування. Так і минув наш вечір. Лягли ми раніше, завтра рано на навчання і треба виспатися. 

Вечір суботи.. 

Ми з Катею сидемо на вечірці і п'ємо коктейлі. Так, як нога ще трохи болить, на танцпол я не піду, тож сьогодні ми біля бару. В основному коктейлі безалкогольні, тому замовляю вже третій. Народу ще не дуже багато, всі лише приходять. 

Багато хто кидає на нас погляди. Звісно, ми дві години збиралися. Але змушена визнати, виглядаємо ефектно. Я в чорній обтягуючій сукні до колін, з зашнурованим декольте. Зі смаком і нічого зайвого не видно. Сьогодні без танців, тобу одягнула туфлі на невисокому каблуку. Волосся закручене в легкі локони. З макіяжу нюдові тіні, які плавно переходять до темно-коричневих, та стрілки. На губах бежева помада. 

Катя ж зупинилася на сріблястій сукні, вечірньому макіяжі та високому хвості. До слова, ця сукня ідеально підходить до її рижого волосся. До нас підходить Влад. 

-Дівчата, не сумуєте? 

-Ні, хочеш скласти нам компанію?

Відповідає Катя. 

-В мене є до вас пропозиція. Ми хочемо зіграти в гру, візьмете участь? 

-Хто ми? 

Цікавлюся.

-Ви майже всіх знаєте, то як? Ви з нами? 

Ми з Катею переглядаємося і вже знаємо відповідь. 

-Ну звісно, ми за любий двіж. 

Підіймаємося то йдемо за Владом. Він веде нас по коридору, до віп зали. За столиком вже сидять люди. Це Віка з Стасом, Макс, якась незнайома дівчина і поруч з нею хлопець, який сидить до нас спиною. Ми сідаємо , і так виходить, що я навпроти того хлопця. І як ви думаєте, хто ж це? Правильно, Діма. Неймовірно. 

-Раз всі на місці, можна починати. Ми будемо грати в "я ніколи не...." Думаю, всі знають правила, але якщо хтось забув, я нагадаю. 

Перед кожним учасником стоїть стакан з алкогольними напоєм, хтось починає першим, наприклад "я ніколи не літав літаком". Якщо хтось з вас це робив, ви випиваєте вміст стакана, якщо ж ніхто не літав, я випиваю свій. Все зрозуміло? 

-Так, давайте я почну. Я ніколи не набивала тату. 

Відповідає та дівчина, я так і не знаю, як її звати. Діма, Влад і я випивають алкоголь. Влад дивитися на мене здивовано. Він не бачив моє тату на пальці, майже одразу після тієї ночі я купила обручку і більше не знімала її. Діма ж пропалює поглядом, але я не звертаю уваги. Оскільки він сидить біля неї, то зараз його черга. 

-Я ніколи не зраджував, будучи у стосунках. 

Макс п'є, а моє обличчя перекошується. Я не думала, що він так скаже. Він очікувально дивитися на мене. Але я не рухаюся. Мені знайоме це слово і саме тому я ніколи не вчиняла і не вчиню так з іншими. Далі черга Віки. 

-Я ніколи не думала про шкоду собі (самогубство). 

Чому всі говорять на такі теми, які зачіплюють мене? Розумію, що повинна випити, але рука не підіймається. Влад дивитися з співчуттям, але розумінням. Катя мовчки зжимає мою руку. Максимально не хочу цього робити, але я обіцяла собі, що буду чесною, тому підіймаю стакан. Алкоголь теплом розливається по всьому тілу. Погляд Діми стає серйозним та розгубленим. Ми дивимося один одному прямо в очі. Він намагається в моїх знайти відповідь на питання, а я просто тону в його океані. Далі Макс. 

-Я ніколи не жертвував собою, заради когось. 

Всі випивають. Жертва це нормально, так ми можемо показати відданість. Ми жертвуємо своїм часом, інтересами, заради іншої людини, але інколи, вона того не варта. Зараз я. 

-Я ніколи не була за кордоном. 

Діма і Віка п'ють. Я чула, що після того дня він поїхав в Італію. Тому так здивувалася, чому через стільки років він повернувся. 

Пройшло ще одне коло. Зараз черга тієї дівчини. 

-Я ніколи не вживала наркотики. 

Я зціплюю челюсть. Таке відчуття, ніби всі все знають і намагаються мене задіти. Мені стає некомфортно знаходитись тут. Я, Макс і...Діма п'ють. Дивно, раніше він мені казав, що не пробував. Хоча вже пройшло три роки. Все змінилося, ми змінилися... 

-Я ніколи не брехав про почуття. 

Макс з Катею п' ють. Що за погляди в мою сторону? Я ніколи йому не брехала, чого не можу сказати за нього. Сижу, не рухаючись.