Розділ 16

АЙЛІН

Я дивилася, як сонце опускалось все нижче. У кімнаті стояла цілковита тиша. Він ніжно водив пальцями по моїй спині. Потім пригорнув мене до себе і міцно обійняв. Ніхто не наважувався перервати тишу між нами. Так ми пролежали ще деякий час. Потім він трохи піднявся і повернув мене обличчям до себе.

Я мовчки посміхнулась, а він знову міцно обійняв мене.

– Пообіцяй мені, – тихо сказав він.

– Що?

– Обіцяй, що ніколи не пошкодуєш про це. Щоб я не накоїв, обіцяй не шкодувати.

Я піднялася і подивилась на нього. Він мовчки чекав на мою відповідь.

– Рано чи пізно, – почала я, – ми обоє пошкодуємо про це. Але це буде потім. А можливо, цього ніколи не станеться.

Він провів рукою по моїй щоці.

– Чому я раніше не зустрічав жодної дівчини, яка хоча б трохи була схожа на тебе?

Я посміхнулась. Чула подібні слова вже тисячу разів, але цього разу вони особливо звучали для мене.

– Ми занадто схожі, – відповідаю я. – А в подібних випадках це або знищує усіх навколо нас, або нас самих.

– Господи, це занадто складні слова, – сміється Андрій і знову обіймає мене. – Аби бодай половина дівчат не були чи не прикидалися дурепами, то стосунки приносили набагато більше задоволення.

– То ви б почувалися нікчемами поруч з нами, – поправляю його я.

Ми пролежали в ліжку до самого вечора. То мовчали, то розмовляли. І нам було добре навіть у тиші. Я не дозволяла собі думати про повернення в Запоріжжя, про реакцію Каті й Влада на те, що сталося.  Я вирішую для себе лишити це тільки між нами, принаймні, з мого боку так точно. Так само, я відганяю думки про нас. Десь глибоко в серці я розумію, що немає ніяких «нас». І я впевнена, що все це закінчиться там, де й почалося.

Було вже близько восьмої вечора, коли ми все ж вилізли з ліжка. Морозиво, що приніс він розтануло, кава охолола. Я перелила її в чашку і засунула в мікрохвильову піч.

Ми сиділи на кухні і знову говорили про все на світі й ігнорували телефонні дзвінки. В загальній сумі, Влад телефонував нам разів тридцять. Але ніхто з нас не хотів відповідати. Мені написала Катя, що минулої ночі Даня прийшов до її дому п’яний і всю ніч просидів під дверима її квартири. Добре, що батьки зараз на відпочинку і не стали свідками цього. Подруга знайшла його вранці, коли йшла вигулювати сусідського собаку, за яким її попросили приглянути на вихідних.

– Вибач, але це терміново, – я встаю з-за кухонного столу і виходжу у вітальню.

Набираю Катю, щоб дізнатися всі подробиці. Вона розказує мені, що він розійшовся з Кірою, напився і почав розривати Катін телефон своїми дзвінками о першій ночі. Вона звісно не відповідала і просто відключила телефон. Вранці вона побачила купу смс. А коли йшла на прогулянку з собакою, то знайшла його. Даня сидів біля її дверей, поруч стояла пляшка з алкоголем, а сам друг спав.

– Це що, жарт?

– Ні, я сама була шокована. Добре, що батьки і всі сусіди на відпочинку і ніхто цього не бачив, – говоре подруга.

З кухні вийшов Андрій і сів біля мене на дивані. Його, вочевидь, не хвилювала моя розмова, бо він просто повалив мене біля себе й обійняв, граючись моїм волоссям. Я не стала пручатися, адже це створило б зайвий шум, що потім довелося б пояснювати Каті. Тому я просто продовжила розмову.

– Айлін, я не знаю, що мені робити.

– Так а що було далі? Ти розбудила його, і..?

– Він прокинувся, не зрозумів, де він і що відбувається. Потім прийшов до тями. Я завела його в квартиру, дала таблетку від голови і запропонувала каву. Та він побачив купу смс, які надсилав мені вночі. Ти б бачила його. Дані стало так соромно і незручно, що він почав щось верзти про термінові справи і буквально втік від мене.

– Але, блін, це так романтично, – протягла я. – Він просидів всю ніч п’яний біля твоїх дверей, тільки щоб побачити тебе. Бліііін, Катріна. Я б на твоєму місці нікуди б не відпустила цього придурка. Мабуть, він дійсно закоханий в тебе.

– Не знаю, хто і в кого закоханий, але на моєму місці зараз саме я. І враховуючи його спосіб життя, я не збираюся стати «однією із».

Стати однією із. Я стала однією із тих дівчат, з якими спав Чед, які бігають за ним, мріють про його увагу і готові на все, заради нього. Але я не бігала за ним, не збираюсь переслідувати і розпитувати за нього у спільних друзів. Та сам факт того, що було між нами вже прирівнює мене до них.

– Айлін, ти тут? – голос Каті вириває мене з думок.

Весь цей час я дивилась на Андрія. Він, нічого не розуміючи, запитував мене поглядом, що сталося. Я посміхнулася і помахала головою.

– Вибач, задумалась.

– Коротше кажучи, я не знаю як мені правильно вчинити.

– Дай йому шанс, – пропоную я. – Якщо він так і продовжить тинятися по дівчатам і розгулювати на кожній вечірці з новою подружкою, по пошли його під три чорти. Я гарантую тобі цілковиту підтримку зі свого боку, – сміюсь я. – Так, ти права. Так званий випробувальний термін.