Розділ 13

АЙЛІН

Після того вечора і історії з Чедом, я не ходила на вечірки близько двох тижнів. Не хотіла бачити Лєру, та й було не до того. Зараз саме період весіль, тому я буквально завалена роботою. Тієї ночі з Чедом я теж спілкувалася востаннє. Він повернувся в Київ і я більше нічого про нього не чула. Кілька разів Влад намагався завести розмову про це, але я послала його, сказавши, що мене не хвилює ні він, ні хтось ще.

Ці два тижні ми зависали у мене дома з Катьою й Даньою, щоправда він часто кидав нас і валив на вечірки.

– Ходять чутки, що ти поїхала разом з Чедом, – одного вечора заявив він.

– Здогадуюсь, хто їх пустив, – сказала Катя.

Я проігнорувала це. Це не найгірше, що я чула про себе.

Він пішов на чергову вечірку на квартирі одногрупника, а ми з Катьою лишилися вдвох. Я бачила, що подруга весь вечір хоче мені щось розповісти, але не наважувалась зробити це при Дані.

– Ну давай, розказуй. Я ж бачу, що ти не могла дочекатися, коли він піде, – я вмощуюсь зручніше на дивані.

– Здається, я подобаюсь одному хлопцю з нашого офісу, але я не впевнена до кінця в цьому, – зізнається вона.

Йому 24 і він з іншого відділу, але вони часто пересікаються в спільному проекті. Цей колега завжди дуже привітний до подруги, намагається допомогти, якщо є можливість. Також, він запрошує її ходити разом на обід і перерви. Він сам зі Львова, але переїхав сюди у зв’язку з відкриттям філії у нашому місті майже рік тому. Одним словом, він ставився до моєї Катріни трохи краще, як до просто колега. Хоча, мені здається, що він поводить себе зовсім як не з колегою. Та наші думки в цьому розходились, бо для мене якщо хлопець спершу готує каву тобі, а вже потім згадує за себе, то він лапуля. Для Каті ж це не аргумент. Вона має зважити всі «за» і «проти», знайти сотню фактів, які спростують попередні і взагалі буде наполягати на тому, що це просто її фантазія.

– Ну не знаю, все занадто складно. Я взагалі тепер думаю тільки про те, як на це відреагує Даня, – говорю я.

– А що Даня? Айлін, він гуляє з усіма підряд. Навіть зараз я готова побитися об заклад, що він їде в таксі і вже обирає дівчину, яку сьогодні склеїть на вечірці. Тому давай не будемо про це.

На цих словах ми закрили тему і більше не поверталися до неї. А Даня таки познайомився з однією дівчиною на вечірці, і це виявилося серйозніше, ніж інтрижка на одну ніч.

Через тиждень Женя влаштував вихідні на природі. Він орендував будинок на березі Дніпра і запросив усіх нас на вихідні туди. Саме там ми й познайомилися з новою дівчиною Дані. У Дані є дівчина.

Я до останнього не вірила в це. Він так відкрито говорив про те, якщо й зустрічатиметься з кимось, то тільки з Катьою, а тепер якась брюнетка нашіптує йому на вухо щось у компанії нас усіх.

Того дня Влад заїхав за мною. По дорозі ми забрали Катю і всі разом поїхали до того будинку. Там вже був Женя, троє хлопців, з якими вони навчалися на курсі, кілька дівчат і звісно ж Валерія. Після того випадку ми ігнорували одна одну. Здається, це усіх влаштовувало. Я так давно не відпочивала, що мені просто хотілося зависнути хоч з кимось під смачне, але до чортиків дороге вино, яке приніс Влад. Ще в магазині я поклала на нього око і не збиралася ділитися, хіба що тільки б Каті перепав стаканчик.

– Воно тобі точно сподобається, – сказав Влад у відділі з алкоголем. – Зможеш не прикидатися, що п’єш віскі з колою.

Розцінюю це як те, що вино тільки моє. І коли ми приїхали, я побачила багато алкоголю. Його було стільки, що я могла не перейматися за цю пляшку.

Всі поїхали ще в день, так як ми з Катьою працювали, то Влад привіз нас тільки близько восьмої вечора. Ми закинули речі в будинок і спустилися до всіх на берег річки. Ми почали вітатися з усіма.

Хлопці смажили м'ясо і один із них готував черговий кальян. Я сіла в розкладне крісло, а перед цим відібрала таке ж у якоїсь дівчини. Вона все одно крутилася біля хлопців, а мої Каті воно було потрібніше. Але подруга рвалася допомагати з чимось.

– Просто сядь і розслабся, все ж і так готове,  – втомлено сказала я, намагалася відкоркувати свою пляшку в цей час.

– Якось незручно на все готове, – посміхнулася вона.

– Забий, – я так само возилася з пляшкою.

– Красуні, – до нас підійшов один із хлопців, – дозвольте допомогти вам з цим, – він взяв пляшку з моїх рук і за секунду відкоркував її.

–  Ой, дякую, – чарівно посміхнулася я. – Може ти ще й знаєш, де тут знайти стакани?

– Секунду, – він посміхається і йде до столу з усім.

За мить він повертається з трьома пластиковими стаканами. Пити вино за тридцять баксів з пластику – чому б і ні, але мене не попередили, що за його допомогу доведеться ділитися цим самим вином. Та нічого вже не поробиш з цим. Він притяг ще одне крісло і сідає біля нас з подругою. Я розливаю вино по стаканах і цей хлопець починає розпитувати про наш день, настрій, роботу, одним словом, про всю ту банальну маячню, яка допоможе зав’язати спілкуванння.

Катя привітно підтримує розмову, а я п’ю своє вино, щоб у майбутньому теж говорити з цим типом. Але, здається, я запізно включилася в розмову і була там зайвою. Тому я просто пила вино. Мене все влаштовує.