Розділ 1

АЙЛІН

– Я не знаю нікого з юридичного, з ким можна переспати, – говоре Катя і наливає мені в келих маргариту.

– Ти ж не серйозно зараз? – перепитує Даня. – Я з юрфаку. Привіт! – він показово махає руками перед нею, привертаючи увагу.

– Саме тому вона це й сказала, – відповідаю я замість подругу і обмінюємося з нею поглядами, починаємо сміятися з Дані.

– Очманіти! А ще подругами називаються, – він корче сумну гримасу і забирає в мене мою маргариту.

– Ну вибач, що ми не розсуваємо перед тобою ноги, – знизує плечима Катя.

– Хоча, аби ти не був таким класним другом, то я б зняла тебе на кільки ночей, – я цілую його в шию і ми знову починаємо сміятися тільки вже всі разом.

Катя так і не звикла до нашої з Данею дружби за два роки. Не те  щоб ми зустрічалися, ні. Я ніколи не хотіла його як хлопця. Просто з ним класно. Він веселий, завжди готовий на будь-які авантюри і майже ніколи не дратує мене. Ми трохи більше, ніж друзі, але не заходимо за ті межі, що зроблять нас парою. Та й Даня далеко не той, з ким хочеться будувати стосунки. Хоча майже всі дівчата, які хоча б раз стикалися з ним сподіваються отримати його в якості свого бойфренда. Ще б пак! Він просто непристойно красивий. Дівчата готові повбивати одна одну тільки за його пронизливий блакитний погляд. Каштанове волосся, пофарбоване в блонд на кінцях, прямий ніс, пухлі губи, які ніколи не покидає посмішка, трохи вузькі кошачі очі, які дивляться з-під лоба. Модельні агентства постійно переслідують його. Він навіть прийняв участь у декількох модних показах на Ukrainian Fashion Week.

– В мене є новини для вас, – Катя хоче сісти біля мене, але Даня хапає її за руку і садить між нами. Він кладе руку їй на плече і самовдоволено посміхається.

З самого першого дня, коли я познайомила їх, він продовжує повторювати, що вона єдина, заради кого готовий відмовитися від гордого статусу холостяка і плейбоя. Але вона постійно відшиває його, переводе в жарт або посилає під три чорти. Одним словопм, він не втрачає ентузіазм, а вона не стомлюється відмовляти йому знову й знов. Та при всьому цьому, він щотижня з новою дівчиною, а іноді й з декількома.

– Мабуть, у тебе з’явився хлопець, – говорю я і чекаю реакцію від друга.

– Ні! – швидко відповідає Катя, чим лишає мене задоволення. Даня видихнув. – Це стосовно роботи.

– А я знала, що ти пройдеш, – переможно усміхаюся я.

– Ну, взагалі так, я пройшла! – Каті важко стримати радість.

– До офісу одягай тільки штани зі светром, – командує Даня.

Ми з подругою переводимо на нього погляд.

– Повірте, я краще знаю, – швидко відповідає він. – Ще не вистачало, щоб до тебе там липли хлопці.

– Ой, замовкни, Даня, – я прибираю його руку з плеча Каті і кладу свою.

Було вже близько одинадцятої ночі. Я наполягла, щоб подруга лишилася у мене. Але у Дані були інші плани. Він просив, щоб ми поїхали з ним до його друга, мовляв, там сьогодні досить пристойна вечірка.

– Я не проти, – усміхнулась Катя. Мабуть, цьому посприяли новини про прийом на стажування.

Мені не хочеться кудись їхати сьогодні. Таке рідко буває, але зараз я б радше закінчила свій ескіз або заснула під фільм. Та треба було скористатися гарним настроєм подруги.

– Не хочу їхати сьогодні, – говорю я.

Данило повільно повертається  до мене. Він не очікував почути це.

– Ти і не хочеш на вечірку? – перепитують вони мене.

– Ой, ідіть до біса! Але потім я не хочу чути «Давай поїдемо звідси», – я дивлюсь на Катю, – і не збираюся потім цілуватися з тобою, бо «Вона мене дістала, зроби вигляд, що ми разом», – тепер вже дивлюся на друга.

Його очі стають ще більшими і він махає рукою біля горла, благаючи мене замовкнути. Даня не дуже хотів, щоб це чула Катя.

– Заспокойся, я це бачила вже сотню разів, – байдуже відповідає вона.

– Та не було такого!

– Не починай, – вона відмахується рукою і йде до моєї шафи. – Я візьму щось твоє, – перебирає мої речі у пошуках чогось підходящого.

– Зрадниця, – гарчить мені Даня і падає назад на диван.

Лишаю його без коментаря, мій середній палець говоре сам за себе.

– Давай сьогодні щось дійсно круте і відверте, – стаю біля Каті і роздивляюсь те, що вона вже обрала.

– Сьогодні я готова на все, що ти мені запропонуєш, – вона з азартом дивиться на мене.

– Обожнюю, коли ти так говориш. Ну що ж, змусимо Даню згоріти від ревнощів, – ці слова говорю голосно, щоб він почув.

Вдягаю Катю в коротку яскраво-червону сукню і тонких бретелях. З її ідеальною фігурою вона сидить на ній краще, ніж на мені. Щоб не шокувати подругу,  даю їй накинути зверху укорочену власноруч чорну джинсовку.

– Кеди чи босоніжки?

– Друге, – Катя крутиться біля дзеркала.

– Ось, одягни ці, – дістаю з полиці чорні замшеві босоніжки: чорні смужки переплітаються по ступні і застібаються ремінцем.