Наша мила осінь

Осінь приходить, як ніжний сон,  
Золота й багряна, в своїй красі,  
Вітер шепоче в листі, мов фон,  
І в цьому шумі — чарівність усіх днів.

Листя кружляє, мов крила птаха,  
Танцює в повітрі, легке, мов мрія,  
Кожен листок — це казка, стара й нова,  
Про часи, що минули, про нову надію.

Вітер грає з хмарами в небі яснім,  
Сонце сідає, даруючи тепло,  
І в цій мелодії, в цій гармонії,  
Душа знаходить радість, як вино.

Поля вкриті золотом стиглих врожаїв,  
Сади щедріють плодами, мов дар,  
Кожен фрукт — це обіцянка нового життя,  
І в цьому багатстві — наша осінь, як цар.

Дні стають коротшими, світло тьмяніє,  
Але в цій тиші є щось глибоке,  
Осінь — це час для роздумів і мрій,  
І в цій задумливості — ми знаходимо себе.

Ранки прохолодні, але такі ясні,  
Кожен промінь сонця — мов дотик ніжний,  
І в цій красі, в цій осінній тиші,  
Ми відчуваємо мир і спокій, як вічність.

Дерева стоять, мов сторожі часу,  
Їх листя розповідає про минуле,  
Кожен шелест — це пригадування літа,  
Але в цій пам'яті є надія на майбутнє.

Осінь приносить спогади і сни,  
Вона нагадує про плинність життя,  
І в цій гармонії, в цій симфонії,  
Ми знаходимо радість і спокій для буття.

Вітер несе нас у простори мрій,  
Кожен подих — це крок до нового,  
І в цій подорожі, в цій свободі,  
Наша осінь — це світло, що гріє знову.

Наша мила осінь, наш тихий прихисток,  
Вона обіймає, як мати дітей,  
І в її красі, в її ніжності,  
Ми знаходимо спокій і мир для сердець.