Не іди від мене так далеко,
Бо серце моє сумує за тобою,
Ти, мов промінь сонця в осінньому світі,
Ти той, хто дарує радість і мрію.
Далеко йдеш, але я відчуваю,
Твій дотик, твій подих в кожному слові.
Ти — моя осінь, моя ніжність і сила,
Ти той, хто дарує тепло і любов.
Не іди, залишся на мить, на вічність,
Бо кожен твій крок — це мій біль і радість.
Ти, мов листок, що летить у просторі,
Ти той, хто дарує спокій і мрії.
Залишся поруч, бо осінь така коротка,
І час летить, немов вітер в полі.
Не іди від мене так далеко,
Бо ти — мій світ, моя любов і доля.